|
|
 |
|
|
Питер Дорошенко, куратор (США)
|
2006
|
Чи не бачите ви у розвитку сучасного мистецтва наступ на національні культури?
Я вважаю, що глобалізм вже років п'ять як прийшов на Україну: Інтернет та інші сучасні засоби комунікацій радикально змінили існуючий світ. Тепер вже не має значення, в якій країні працює художник, - він може ознайомити зі своєю творчістю весь світ.
І кожен художник, який працює в Києві або Одесі, мріє бути знаним в Європі і світі, а не тільки в своєму місті, чи на своїй Батьківщині. І бажання виставлятися в Токіо, Берлині чи Нью-Йорку, примушує митців удосконалювати свою творчість.
Українське мистецтво тільки для українців - такого вже не існує багато років.
А коли ви бачите українські за походженням витвори сучасного мистецтва, то чи бачите ви в них якусь „українськість"?
Дуже важко це вгледіти, мабуть такого практично не існує. Звичайно, художник може працювати в стилі китч, використовуючи, наприклад, вишиванки чи дерев'яний посуд. Але все рівно, це вже буде постмодерн.
Сьогодні всі художники працюють в постмодерні, модерну вже не має; все вже сказане, намальоване, придумане до нас. Нових думок не існує. Художники тільки додають свої персональні вміння до мистецтва.
А яку роль буде відігравати відкритий Центр сучасного мистецтва в Україні?
Величезну, - тепер українські художники не повинні їхати до Москви, Лондону, Берліну чи Варшави: вони зможуть бачити кращі взірці сучасного мистецтва в Києві; в той же час участь в експозиції Центру буде означати не тільки українське, але й європейське визнання.
Якщо б у нас проводилась київська бієнналє, чи зуміли б ви загітувати своїх друзів-англійців приїхати сюди?
Звичайно! З появою Центру сучасного мистецтва Київ стане Меккою для кураторів із Східної Європи, та й із Західної - теж. Преса буде згадувати Київ, як один із європейських центрів сучасного мистецтва. І все це за пару років створить необхідний сприятливий фон для майбутньої київської бієнналє.
|
|
