2 червня в PinchukArtCentre відбувся майстер-клас відомого художника Олега Кулика під назвою «Практика просторової літургії». Митець прочитав лекцію про свій творчий метод в якості куратора, сценографа та арт-постановника, супроводжуючи свою розповідь відеоматеріалами з власного архіву.
Лекція, що тривала 3 години, викликала жвавий інтерес, і у відео-лаунджі PinchukArtCentreзібралось понад 70 чоловік. Наприкінці зустрічі всі бажаючі мали нагоду поставити Олегу Кулику свої запитання. Серед відвідувачів майстер-класу були помічені й інші художники, серед яких — Олена Полященко, Олександр Ройтбурд, Арсен Савадов, Оксана Чепелик.
Олександр Ройтбурд, художник: «Дуже добре, що відбуваються такі культурні обміни, активізуються зв’язки, що останнім часом були менш інтенсивними. Кожний приїзд Кулика в Київ — це подія. Дуже цікаво його спостерігати в різних якостях — митця, куратора, навіть проповідника».
Олександр Соловйов, куратор, мистецтвознавець: «Було цікаво поглянути на Олега Кулика в новій якості. Всі ми знаємо його скандальний імідж 90х, естетичні пошуки та самодостатні проекти з фото, скульптурою, відео в 2000х. Проте, тема лекції стосувалась його іншої якості, до якої він прийшов невипадково. Останнім часом Кулик займався зовсім новою практикою, спрямованою на створення колективного мистецького твору, єдиного тіла, в єдиному просторі. Олег поділився своїми новими доробками, це було дуже цікаво — пошуки мистецтва в просторі, аурі, які виводять його на нову синтетичну висоту, що має породити той катарсис, про який говорили ще з часів Платона».
Майстер-клас Олега Кулика в PinchukArtCentre відбувся в рамках його візиту до України з метою презентації, спільно з режисером Євгенієм Міттой, фільму «Олег Кулик: виклик і провокація» на Київському міжнародному кінофестивалі. Прем’єра фільму пройшла в неділю 31 травня у кінотеатрі «Жовтень».
Фільм «Олег Кулик: виклик і провокація» вийде в український прокат у серпні 2009 в добірці ексклюзивних документальних фільмів «Доктрина». Офіційний дистриб’ютор -«Артхаус Трафік».
«Слово «літургія» підібрано для позначення особливого жанру роботи з простором не випадково: воно підкреслює,- мова йде про сакральний вимір простору. Під сакральним виміром простору розуміється неможливість раціонального осмислення того, чим він є в дійсності, простір і сьогодні пробуджує уяву та уникає визначення, дозволяючи працювати з собою. Нас не будуть цікавить космічні, містичні простори, простори «атмосферний» та «нескладовий» з буддиської термінології. Наш інтерес знаходиться виключно на перетині двох значень сакрального виміру — естетичного та релігійного.
Видається надзвичайно цікавим саме зараз розробити новий жанр в сучасному мистецтві — просторову літургію, де сам простір обрамлявся б об’єктами, освітлювальними ти звуковими рішеннями. В сучасному мистецтві є жанр, працюючий переважно з простором — це тотальна інсталяція, що впускає глядачів всередину себе, перетворюючи їх на учасників певної процедури, тобто на частину її самої. Просторова літургія відрізняється від неї тим, що ставить перед собою надзвичайне завдання стати часткою глядача, віднайти свої рамки, свою єдину та неповторну роль в його/її свідомості, змінюючи цю свідомість…»
Олег Кулик
