Цзіян Ву
У своїй мистецькій практиці Цзіян Ву цікавиться новітніми технологіями, середовищами, керованими даними і віртуальними світами, а також їхньою роллю у відтворенні й переосмисленні людських стосунків. На премії Future Generation Art Prize художник представляє свою нову роботу «Аґарта» — відеогру, яка об’єднує медіаархеологію, історичні документи, польові дослідження й наукову фантастику. Згідно з езотеричними та окультними текстами, Аґарта — це печера, яка пролягає під Атлантичним океаном, з’єднуючи континенти Європи, Азії, Америки та Африки, з секретними виходами в Мексиці, Туреччині, Китаї, Індії та Іспанії. Вона постає як таємничий підземний світ, що приховує безмежні таємниці.
У роботі художник розглядає ідею про те, що буття світу поступово формується через різноманітні випадкові, мутовані чи помилкові зв’язки. Розкриваючи цю думку, відеоесе об’єднує різні історії, як-от альянс дерев у тропічному вологому лісі Петен-Веракрус у Ґватемалі з його системою розподілу поживних речовин між деревами та докази соціальної поведінки перуанських гримучників. Проводячи паралелі взаємозв’язків між рослинами, комахами та тваринами, робота також розкриває поняття екологічної політичної уяви, посилаючись на міжвидовий експеримент на Віргінських островах у 1960-х роках та Голубиний Мережевий Інтернет у регіоні Ґаза. Відео стає сюжетною частиною комп’ютерної гри-головоломки, яка використовує класичний механізм з’єднання точок, де гравці поєднують різні об’єкти променями світла для побудови комплексних зв’язків, щоб пройти рівень.
Натхненні класичними стародавніми круговими малюнками, такими як «Anima Mundi» Роберта Фладда, два лайтбокси служать концептуальною генеалогічною діаграмою й містять список персонажів, що ілюструє важливі поняття в «Аґарті».
Поєднуючи теорії Метью Фуллера, Брюно Латура, Ґрема Гармана й Тімоті Мортона, робота підкреслює заплутану та часто крихку мережу зв’язків, які формують наш світ, та запрошує аудиторію розглянути ширші наслідки їхньої взаємодії в цих взаємопов’язаних системах — природній, політичній та цифровій. Так, «Аґарта» не тільки висвітлює складність цих мереж, але й розкриває потенційні небезпеки — як матеріальні, так і духовні, — які криються в цих еволюціонуючих екосистемах.
У своїй мистецькій практиці Цзіян Ву цікавиться новітніми технологіями, середовищами, керованими даними і віртуальними світами, а також їхньою роллю у відтворенні й переосмисленні людських стосунків. На премії Future Generation Art Prize художник представляє свою нову роботу «Аґарта» — відеогру, яка об’єднує медіаархеологію, історичні документи, польові дослідження й наукову фантастику. Згідно з езотеричними та окультними текстами, Аґарта — це печера, яка пролягає під Атлантичним океаном, з’єднуючи континенти Європи, Азії, Америки та Африки, з секретними виходами в Мексиці, Туреччині, Китаї, Індії та Іспанії. Вона постає як таємничий підземний світ, що приховує безмежні таємниці.
У роботі художник розглядає ідею про те, що буття світу поступово формується через різноманітні випадкові, мутовані чи помилкові зв’язки. Розкриваючи цю думку, відеоесе об’єднує різні історії, як-от альянс дерев у тропічному вологому лісі Петен-Веракрус у Ґватемалі з його системою розподілу поживних речовин між деревами та докази соціальної поведінки перуанських гримучників. Проводячи паралелі взаємозв’язків між рослинами, комахами та тваринами, робота також розкриває поняття екологічної політичної уяви, посилаючись на міжвидовий експеримент на Віргінських островах у 1960-х роках та Голубиний Мережевий Інтернет у регіоні Ґаза. Відео стає сюжетною частиною комп’ютерної гри-головоломки, яка використовує класичний механізм з’єднання точок, де гравці поєднують різні об’єкти променями світла для побудови комплексних зв’язків, щоб пройти рівень.
Натхненні класичними стародавніми круговими малюнками, такими як «Anima Mundi» Роберта Фладда, два лайтбокси служать концептуальною генеалогічною діаграмою й містять список персонажів, що ілюструє важливі поняття в «Аґарті».
Поєднуючи теорії Метью Фуллера, Брюно Латура, Ґрема Гармана й Тімоті Мортона, робота підкреслює заплутану та часто крихку мережу зв’язків, які формують наш світ, та запрошує аудиторію розглянути ширші наслідки їхньої взаємодії в цих взаємопов’язаних системах — природній, політичній та цифровій. Так, «Аґарта» не тільки висвітлює складність цих мереж, але й розкриває потенційні небезпеки — як матеріальні, так і духовні, — які криються в цих еволюціонуючих екосистемах.
