Дар’я Молокоєдова

Робота «Музика вітру» Дар’ї Молокоєдової своєю формою відсилає до музичного інструменту, що грає від струменів повітря. Втім, мрійлива композиція, контрастуючи з шумною Бессарабською площею, радше підсилює сюрреалістичну атмосферу буденності країни у війні, аніж гармонізує.

Зображені дерево, рука, жаба, жінка та нирки втілюють суперечливі виміри дійсності в Україні зараз: тут близькість смерті та страх сплітаються в танці з життям, сміхом та грою. Зокрема, наднирники відповідають за секрецію гормонів стресу. Жаба в різних культурах є символом водночас і смерті, і родючості. Разом з тим, дерево, коріння якого відірване від землі, ніби крокує. Так художниця відображає особливий зв’язок людини з природою та домом, тобто корінням, чи то ідентичністю, що стала рухомою. Пальці руки, що застигли у русі, вказують на ігри та жеребкування. Химерний жіночий силует є трактуванням персонажки грецької міфології Баубо. Вона стала для художниці образом жіночої фігури, що серед хаосу війни, втілює підтримку й гумор.

Поєднуючи різнорідні символи та образи, Молокоєдова вхоплює хаос карнавального духу, нерідко властивий україн_кам. У ньому жодна роль та значення не є стабільними, а за допомогою веселощів та гумору зачіпаються чи навпаки уникаються складні теми смерті та трагедії. Так, робота органічно взаємодіє з життєствердною поліфонією навколишнього простору й підкреслює неоднозначність переживання воєнного стану, де сусідять конфліктні емоції та дії.