Тереcа Солар
Тереcа Солар – скульпторка іспано-єгипетського походження, яка працює в Мадриді. Останніми роками Солар займалася розробкою масштабних інсталяцій, у яких різні за формою та розміром скульптурні елементи створюють складні екосистеми мислення. Роздумам про великі історії прогресу в сучасному суспільстві протиставляються мікрооповіді, які стосуються її власного тіла. У цьому сенсі Солар ставиться до своїх скульптур та інсталяцій як до тілесних функцій, що стосуються індустріального світу, де постійно виникають гібридні форми існування – її об’єкти, таким чином, є результатом схрещення рукотворного, природного та міфічного. Останні виставки художниці пройшли в рамках Ліверпульського бієнале (2021), а також у галереях Index Foundation (Стокгольм, 2019), Galería Travesía Cuatro Ciudad de México (Мехіко, 2019), Haus der Kunst (Мюнхен, 2018) та Der Tank (Базель, 2018).
Тереcа Солар – скульпторка іспано-єгипетського походження, яка працює в Мадриді. Останніми роками Солар займалася розробкою масштабних інсталяцій, у яких різні за формою та розміром скульптурні елементи створюють складні екосистеми мислення. Роздумам про великі історії прогресу в сучасному суспільстві протиставляються мікрооповіді, які стосуються її власного тіла. У цьому сенсі Солар ставиться до своїх скульптур та інсталяцій як до тілесних функцій, що стосуються індустріального світу, де постійно виникають гібридні форми існування – її об’єкти, таким чином, є результатом схрещення рукотворного, природного та міфічного. Останні виставки художниці пройшли в рамках Ліверпульського бієнале (2021), а також у галереях Index Foundation (Стокгольм, 2019), Galería Travesía Cuatro Ciudad de México (Мехіко, 2019), Haus der Kunst (Мюнхен, 2018) та Der Tank (Базель, 2018).
Тереса Солар створює масштабні інсталяції, в яких скульптурні елементи створюють складні екосистеми мислення. Вона досліджує такі поняття як ізоляція та імунітет і розвиває їх за допомогою різних медіа, переважно скульптури та малюнку. Звертаючись до образів горла, пор, люків, язика, труб, вона використовує властиві їм ознаки зв’язності та потоку.
У роботі «Посилений вітер» художниця звертається до образу кістки, як порожнистої структури, носія тканин, вен і клітинних сполучень, а також як шляху передачі повідомлень, і порівнює його з каяками та флейтами. Перші є примітивними засобами пересування, другі — сполучниками тіл і знань. Одні й інші є порожнистими, крізь них гуляє вітер, ті й інші видають звук, що викликає думки про вразливість тіла на морі й водночас замилування здатністю людини до переходу та перетворення.
Художниця працює з об’єктами, що відрізняються за розміром і сутністю: в її творах співіснують глина, знайдені предмети та людські символи. Тереса Солар підходить до цих стосунків з позицій органічної чутливості, ніби це тілесні функції. Але також вона акцентує увагу на складній системі відносин в індустріальному світі, де постійно утворюються гібридні форми існування, що поєднують органічні та синтетичні властивості. У роботі «Гермафродит» Солар показує недорозвинений репродуктивний орган, вилучений із землі та виставлений на огляд публіки. На відміну від сирих органічних екстер’єрів, інтер’єри делікатно облаштовані та прибрані в яскраві кольори, що нагадують комбінезони шахтарів або спреї, які використовуються для позначення нових тунелів у підземній темряві.
