Чжан Сю Джан
У своїх роботах Чжан Сю Джан вшановує традиції своєї родини, декілька поколінь якої займалися виготовленням паперових фігурок для ритуальних церемоній та похоронів у Тайвані. Він використовує їх для створення експериментальних фільмів і анімацій, в яких казкові таємничі пейзажі населені духами природи, міфічними істотами, тваринами та рослинами. Ці вигадані світи слугують декораціями для дивних сюреалістичних історій, які засновані на особистому досвіді художника та спільних спогадах і оповідях.
Досліджуючи діалог і зв’язки між тайванською та глобальною культурами, Чжан цікавиться безперервним потоком обміну знаннями. Наприклад, тим, як усні історії отримують локалізовані версії в різних регіонах, або як музика може змінити сенс у процесі розповсюдження. У своїх останніх роботах Чжан зосереджується на народних казках як втіленні місцевої міфології та вірувань, оприявнюючи подібності, які можна знайти в текстах по всьому світу. Художник об’єднує ці різноманітні варіації і створює власну унікальну версію історії.
Робота «Мозаїчні очі тропіків» заснована на відомій народній казці Південно-Східної Азії «Оленець переходить річку», оригінальний сюжет якої поєднується з мотивами, зібраними з різних регіонів. У ньому розповідається про оленця — маленьку тварину, звичного для малайської культури персонажа казок, — що перехитрив крокодила. Глядач_ки стають свідками сцени на березі річки, де головний герой, як і інші персонажі оповіді, стрімко змінюють вигляд, перетворюючись на тварин із інших схожий казок. Символ дзеркала, який виникає у відео, відображає різні ідентичності й розкриває взаємопов’язані наративи.
Стіни та стеля простору вкриті газетами, що символізують шкіру богів і міфічних звірів. Зібрані спеціально для виставки з різних джерел, вони не лише перетворюють кімнату на втілення одного зі світів Чжан Сю Джан, а й продовжують діалог між різними текстами та історіями.
У своїх роботах Чжан Сю Джан вшановує традиції своєї родини, декілька поколінь якої займалися виготовленням паперових фігурок для ритуальних церемоній та похоронів у Тайвані. Він використовує їх для створення експериментальних фільмів і анімацій, в яких казкові таємничі пейзажі населені духами природи, міфічними істотами, тваринами та рослинами. Ці вигадані світи слугують декораціями для дивних сюреалістичних історій, які засновані на особистому досвіді художника та спільних спогадах і оповідях.
Досліджуючи діалог і зв’язки між тайванською та глобальною культурами, Чжан цікавиться безперервним потоком обміну знаннями. Наприклад, тим, як усні історії отримують локалізовані версії в різних регіонах, або як музика може змінити сенс у процесі розповсюдження. У своїх останніх роботах Чжан зосереджується на народних казках як втіленні місцевої міфології та вірувань, оприявнюючи подібності, які можна знайти в текстах по всьому світу. Художник об’єднує ці різноманітні варіації і створює власну унікальну версію історії.
Робота «Мозаїчні очі тропіків» заснована на відомій народній казці Південно-Східної Азії «Оленець переходить річку», оригінальний сюжет якої поєднується з мотивами, зібраними з різних регіонів. У ньому розповідається про оленця — маленьку тварину, звичного для малайської культури персонажа казок, — що перехитрив крокодила. Глядач_ки стають свідками сцени на березі річки, де головний герой, як і інші персонажі оповіді, стрімко змінюють вигляд, перетворюючись на тварин із інших схожий казок. Символ дзеркала, який виникає у відео, відображає різні ідентичності й розкриває взаємопов’язані наративи.
Стіни та стеля простору вкриті газетами, що символізують шкіру богів і міфічних звірів. Зібрані спеціально для виставки з різних джерел, вони не лише перетворюють кімнату на втілення одного зі світів Чжан Сю Джан, а й продовжують діалог між різними текстами та історіями.
Спеціальна премія
Коментуючи нагородження Чжан Сю Джана, журі зазначило:
«Чжан Сю Джану вдається перетворити родинну спадщину на радикально сучасне висловлювання, поєднуючи традиційне виробництво паперу з цифровою мовою. Він створює напрочуд підбадьорливі та приємні нові світи, в яких яскраво і грайливо взаємодіють долі людей та тварин, суспільство та природа, матеріальність і духовність. Зрештою, традиції уявних практик і культурних прагнень трансформуються в нову утопію злучених смерті, надії та радості»
Виставки
