Максим Ходак

У своїй новій роботі Ходак досліджує політичний потенціал популярної китайської соцмережі TikTok, її алгоритми, а також можливості для пошуку нової політичної мови, яка була б зрозуміла молоді.

Художник пропонує глядачеві лягти зручніше й зануритися в потік TikTok-відео з відсилками до практик українського авангарду. Значну частину цих відео було знято в харківському будинку «Слово», який у 1930-х роках був важливим культурним центром, де мешкали митці-авангардисти, більшість яких згодом стали жертвами сталінських репресій. Ходак запросив до Харкова тіктокер_ок, аби разом із ними знімати відео та брати участь у відбудові міста, що живе під майже безперервними обстрілами. У спробі відновити перервану традицію українського модернізму він запропонував тіктокер_кам кілька днів пожити в будинку «Слово» та разом помріяти про нову утопічну післявоєнну Україну.

У кутку, протилежному від того, де розташовані екрани з відео, збудована гіпсокартонна конструкція, що своєю формою відсилає до авангардних монументальних проєктів. Вона вкрита цитатами з вірусного відео 2007 року, на якому український політик Михайло Добкін намагається записати передвиборче звернення до жителів Харкова, а його політичний союзник Геннадій Кернес з-за кадру дає йому лайливі вказівки. У цій інсталяції автор протиставляє ідеалістичне максималістське уявлення про те, як має творитися політика, реаліям політичного життя.