Юрій Єфанов

Робота «Я дивився на синусоїдний рух блакитних електронних хвиль допоки не відчув їх запах» Юрія Єфанова — це проєкт публічного простору, що повертає спогади про недосяжні місця України й дає змогу сформулювати альтернативні сценарії теперішнього та майбутнього.

У роботі в реальному часі відтворюється діджитальна симуляція середовища. На основі спогадів художника вона відтворює недоступну нині місцевість у його рідному Гурзуфі в Криму. Ландшафт, розташований на території дитячого табору «Артек», що його Росія вслід за Радянським Союзом використовує для ідеологічного виховання, зараз закритий для відвідування. Однак у роботі можна побачити чемпіонат зі стрибків, який Єфанов планує організувати там, коли повернеться. Персонажі, контрольовані штучним інтелектом, розважаються й використовують специфічну портову архітектуру для водних ігор. Як пригадує художник, лише в Криму він спостерігав такі незвичні стрибки у воду, кожен з яких мав власну назву і супроводжувався купою бризок.

Випереджаючи стирання пам’яті про недоступні локації в Україні, Єфанов переносить їх у власну модель публічного простору. Цей підхід спирається на концепцію «гетеротопії» Мішеля Фуко, яка позначає справжні місця, що «випадають» зі звичного порядку, адже правила їхнього існування, функціонування та плин часу суттєво відрізняються. Ідеалістичний, втім цілком реальний сценарій роботи, перебуває у напрузі щодо дійсності та бореться з політикою забуття й роз’єднання, яку провадить Росія. Імпровізований чемпіонат, у якому відсутні будь-які ієрархії, стає противагою насильницьким діям, які скеровує на ландшафт агресор.