Художники з Анголи і Колумбії отримали премію в Пінчука

Настіо Москіто (Ангола) та Карлос Мотта (Колумбія) стали володарями Головної премії Future Generation Art Prize 2014 — одного з престижних заохочень в арт-середовищі. 

Імена переможців оголосили члени Міжнародного журі на церемонії нагородження в Pinchukartcentre в Києві. Як кажуть організатори, закордонні художники розділять між собою приз на 100 тис. дол., з яких 60 тис. отримають готівкою, а 40 тис. — у вигляді гранта на створення нових робіт.

Згідно з офіційним релізом, Future Generation Art Prize — перша глобальна міжнародна премія для молодих художників віком до 35 років, заснована Фондом Віктора Пінчука у грудні 2009 р. Її мета — відкривати нові імена і надавати довгострокову підтримку майбутньому поколінню митців, хоч би де вони жили й працювали.

Кілька слів про журі. 
До його складу ввійшли: Франческо Бонамі — куратор, директор 50-ї Венеціанської бієнале (Італія); Доріс Сальседо — художниця (Колумбія); Ян Фабр — художник (Бельгія); Екхард Шнайдер — генеральний директор Pinchukartcentre (Україна). Бісі Сільва — незалежний куратор, директор Centre for Contemporary Art, Лагос (Нігерія); Адам Шимчик — арт-директор documenta 14 (Польща); Філіп Тінарі — директор Ullens Center for Contemporary Art у Пекіні (Китай).

У майбутньому володарі Головної премії Карлос Мотта і Настіо Москіто презентуватимуть свої персональні виставки в Pinchukartcentre. Експозицію заплановано на осінь 2015 р.

"Комбінація тексту, перформансу, відео та інсталяції у виключно оригінальній манері — Москіто заново відкриває нам мистецтво оповіді. Складними відеозамальовками, які пробуджують давні традиції поетичності розмовного слова та музичних імпровізацій, автор привносить альтернативний вимір у сприйняття мистецтва й непрості реалії нашого глобального суспільства. Його, здавалося б, грайлива перформативність стає основою для розгляду цілого ряду тем: від колоніального минулого до геополітичних зрушень у відносинах між людьми". Так журі характеризує творче кредо одного з переможців. 

А ось і про другого: "Представлені Карлосом Мотта роботи — послідовні, складні, з чітко вираженими ідеями. У них демонструється художня фантазія й поетичність митця, який із допомогою оповіді — вигаданої й реальної — структурує роздуми на низку актуальних тем. Застосувавши мову експозиції історичного музею і підробивши культурний матеріал, Мотта створює контекст, у якому доколоніальна спадщина та колоніальна історія Латинської Америки стають відправною точкою глибоко особистого дослідження митця".