Виставки

«Я думаю, що сексуальність — це надпотужний двигун трансцендентності» 
(Джефф Кунс)

PinchukArtCentre представляє найбільшу міжнародну групову виставку, що презентує роботи дев’ятнадцяти провідних художників нашого часу та фокусується на Сексуальності і Трансцендентності як центральних темах сучасного мистецтва. З 24 квітня по 16 вересня 2010 р. виставка надасть глядачеві можливість всебічного дослідження розмаїття та складності мистецтва, що торкається сьогодні цієї теми.

Виставка відображає блискучий діалог різноманітних мистецьких підходів, що триває у полі напруги між двома виразними крайнощами – неприборканою сексуальністю та витонченою трансформацією у трансцендентність. Експозиція складається з дев’ятнадцяти творчих груп із загальною кількістю 150-ти авторських робіт, що розташовано у двадцяти виставкових залах на чотирьох поверхах PinchukArtCentre. Виставка представляє як роботи взяті на час експозиції зі студій митців, так і роботи з приватних колекцій. Багато робіт вперше демонструються широкому загалу.

PinchukArtCentre також проведе світову прем’єру монументальної скульптури Джефа Кунса з циклу Celebration під назвою «Кульковий кролик» (Balloon Rabbit by Jeff Koons), яка буде представлена разом з іншими ключовими роботами митця, створеними протягом двадцяти років.

 «Сексуальність поєднує ідею світу суб’єктивного емоційного досвіду, світу миттєвості, передчуття, бажання і здійснення, орієнтації та дезінтеграції, так само як і крайнощів деструкції та насильства. Сексуальність асоціюється з образом реальності, теплоти та інтимності, тоді як трансцендентність уможливлює існування світу поза межами реальності. Концепти духовності та трансформації домінують над останньою, хитромудра ж свідомість далека від будь-якої суто суб’єктно-об’єктної залежності» — Екхард Шнайдер, Генеральний директор PinchukArtCentre та куратор виставки.

Тема сексуальності та трансцендентності торкається засадничих конфліктів мистецтва взагалі, оскільки, за поверхнево побаченим ховається головне питання взаємовідносин між реальністю (життям) та уявою (образом). Саме тому зв’язок між формою та баченням стає ключовим питанням для кожного митця, що має справу з сексуальністю та трансцендентністю. До якого напрямку належить саме ця робота? Чи приймає вона виклик, зберігаючи дистанцію (форма/трансцендентність) чи демонструючи інтимність (життя/сексуальність)? Відповіді на ці запитання так різняться тому, що на додачу до системи поглядів і понять, властивих самій темі, концепт бажання тут має найважливіше значення. Головна ідея залишається відкритою, як щодо жадання ідеальної розумової чистоти, інтелектуального проникнення і чистої форми, так і щодо жадання реалістичного ідеалу, емоційної прямоти і розпаду форми.

Янусоподібне чіпляння за бажання означає, що два полюси — сексуальність і трансцендентність — можуть відображатися один в одному. Жага до двох речей, сексуальності і трансцендентності, домінує над нашим буттям; це збудливо-рушійна сила за лаштунками нашого земного спектаклю, а для митців — це пошук відповідної форми.

Митці та їхні роботи відбиралися відповідно до послідовності їхньої мистецької позиції, типу виявленої своєрідності, безкомпромісності, а також обширу та унікальності їхніх позицій стосовно цієї теми. Це означає, що всі митці, задіяні у виставці, вводять виразно-діалогічні форми в свої роботи, за допомогою послідовного прихованого або відвертого дотримання концепції балансу між сексуальністю і трансцендентністю — у різної міри коливаннях від одного полюсу до іншого. Кожна робота є замкненою системою неоднозначних взаємозв’язків, хоч всі вони також функціонують разом як багаторівнева модель сферичних стосунків. В багатоголоссі сексуальності це виявляється крізь екзистенціалізацію форми, в багатоголоссі трансцендентності — крізь формалізацію екзистенції.

Збереження цієї складності, як у деталях, так і загалом, також відіграло вирішальну роль у рішенні надати кожному митцеві можливість використати його або ж її власний простір. Кожна з дев’ятнадцяти складових — це щось на кшталт персональної виставки і нагадує авторське висловлювання, що функціонує як тези до їхньої власної творчості. Всі компоненти, взяті разом, витворюють звук оркестру, але виразні відмінності все ж чутні в кожній окремій ноті.

Виставка представляє дев’ятнадцять творчих груп із загальною кількістю 150 авторських робіт у двадцяти кімнатах на чотирьох поверхах арт-центру. Східці будівлі PinchukArtCentre використовуються вперше як арт-простір для інсталяцій Дженні Хольцер; у центральному колодязі, витвореному сходами, своє місце знайшли її знамениті тексти з циклу «Запальні есе», а на інших сходах міститься її витвір з LED (світло-випромінюючі діоди). До того ж, вперше за весь час, PinchukArtCentre використав будівлю ринку, що знаходиться навпроти, для вісімдесятиметрового фризу, створеного групою московських митців АЄС+Ф. Це історичне місце, з його специфічним соціокультурним забарвленням та виразною архітектурою, яке має величезне значення для Києва, надає ідеальну публічну площадку для художнього месиджу, що пропагує новий гібрид естетики ф’южн.

Натхненні глибоким інтересом до теми виставки та PinchukArtCentre, як провідної інституції сучасного мистецтва, всі митці вирішили створити щось особливе, почасти у формі нових витворів Аніша Капура, АЄС+Ф, Сінді Шерман, Метью Барні й Ельмгріна та Драгсета; в особливому переосмисленні вже існуючих робіт Пола МакКарті, Річард Принца, Бориса Михайлова і Такаші Муракамі; або ж у відборі рідкісних чи нових циклів робіт, що ніколи раніше не виставлялися як складові провідних міжнародних виставок. До таких належать роботи Луізи Буржуа, Хіроші Сугімото, Сари Лукас, Аннет Мессаже та Іллі Чічкана. Це дає змогу виставці PAC представити твори, що цілком відповідають нашому часу.

Фільм про виставку "Сексуальність і трансцендентність"

Фотогалерея обраних робіт з виставки "Сексуальність і трансцендентність"

Джефу Кунсу належить ключова роль у виставці, з ґрунтовною презентацією своїх робіт останніх двадцяти років. Розміщені на трьох різних поверхах будівлі арт-центру, вони формують кістяк виставки. Загалом виставляються десять значних робіт, шість скульптур і чотири картини з серій Скульптор, Зроблено на небесах, Святкування, Попай, Неповороткий Елвіс. Вершинами цієї добірки є ранній знаковий Кролик, скульптури Тріснуте яйце та Блакитний діамант із серії Святкування, а також світова прем’єра першої версії Надувного кролика, дивовижного нового створіння, що, без сумніву, стане знаковим, як і знаменита рання робота митця. Участь Кунса — це свого роду міні-ретроспектива, присвячена темі, що формує осердя всієї його творчості, а саме, амбівалентний взаємозв’язок між сексуальністю і трансцендентністю.

Це і є збудливо-рушійна сила, що завше була за роботами Кунса, надто коли він перетворював предмети повсякденного вжитку у витвори мистецтва, збільшуючи сяючі поверхні, які потім стають об’єктами і довіри, і бажання. Подібне поєднання самоствердження і визнання у відображенні власного бажання краси і досконалості дозволяє визначити роботу Кунса як абсолютний синонім ідеальної всеприсутньої сексуальності і трансцендентності.

Виставка супроводжується ґрунтовними публікаціями, супровідна програма представляє митців та їхні роботи для обговорення в тематичному контексті. Нова співпраця з міжнародними культурними інституціями та багатьма амбасадами зробила можливою змістовну програму круглих столів з питань мистецтва, літератури та кіно в контексті глобально важливої проблеми взаємозв’язку моралі та державної цензури.