Новий сайт PinchukArtCentre
Перейти
укр
eng
Години відвідування

Вівторок — Неділя з 12:00 до 21:00
Понеділок — вихідний
Вхід вільний

ГоловнаНовиниФільмова програма “Проти забуття: кіно після війни”

Фільмова програма “Проти забуття: кіно після війни”

29 червня 2016

Липень: 28го о 19:00
Серпень: 10, 17, 24 та 31

PinchukArtCentre оголошує запуск своєї фільмової програми у партнерстві з особистостями та організаціями, які розвивають кіно та кінокритику в Україні. Кожна зі співпраць триватиме протягом певного періоду – від одного до кількох місяців, матиме свою назву та концепцію. Покази відбуватимуться декілька разів на місяць починаючи з 28 липня о 19 годині на 6-му поверсі (відеолаунж кав'ярні One Love Coffеe).

Першим куратором фільмової програми є Станіслав Битюцький – кінокритик, режисер. Працював в українських ЗМІ, публікувався у виданнях Colta, «СЕАНС», Kinote, «ШО», Korydor та інших. Засновник інтернет-журналу Cineticle і куратор однойменного кіноклубу. Автор циклу лекцій про паралельну історію кіно. Його дебютний фільм «До побачення, сінефіли» був показаний в 2014 році на кінофестивалі «Молодість», другий, «24», обраний в програму Одеського кінофестивалю 2016 року.

“Проти забуття: кіно після війни” -- тема нашого першого циклу програми, яка об’єднає серію фільмів, знятих режисерами-новаторами, які працюють на межі документального кіно і сучасного мистецтва. Їхні роботи ставали подіями, викликали полеміку і разом виявлялися важливими документами останнього століття: будь то події Другої світової війни, геноцид у Камбоджі або війна на Сході України. Це фільми, мета яких – змусити глядача відчути з оновленою інтенсивністю все те, що відбулося.

XX століття стало одним із найстрашніших періодів в історії. XXI виявляється йому до пари. Те, що раніше здавалося чимось далеким, тепер, завдяки відео-доказам, стало важливим свідченням божевілля, що коїться в нашому світі з його численними війнами, спалахами насильства і діями різних тоталітарних режимів. Всі ці події не могли не вплинути і на кіно. Його завданням відтепер стало не просто збереження пам'яті, але і спроба осмислити те, що відбувається. Як казав Кріс Маркер, реальність ще ніколи так не потребувала того, щоб її вигадали.