Журі вибрало живопис і жінку

Під зоряним куполом київського планетарію минулої п’ятниці Пінчук Арт Центр відкривав нових зірок сучасного мистецтва. Більшість художників–претендентів на Future Generation Art Prize — міжнародну премію, яка присуджується тільки вдруге, напівлежали на кріслах по центру залу, в той час як критики, галеристи, журналісти — місцеві і запрошені здалеку — поважно розташувалися в кріслах обабіч. Оскільки церемонія нагородження транслювалася в інтернеті, проводили її англійською, з перекладом через навушники. Директор виставок лондонської галереї White Cube Тім Марлоу називав прізвища художників і членів журі, а на купол планетарію виводили їхнi фотографії і роботи. У короткі списки цьогорічної премії вийшов 21 художник із 16 країн, від України з 4083 заявок з усього світу відібрали групу РЕП із проектом «Євроремонт», репівець Микита Кадан iз «сольним проектом» «Будиночок велетнів» ввійшов по праву переможця національної премії PinchukArtCentre. У культурному, соціальному і політичному контексті України «Євроремонт» — чудовий символ ментальної реакції на час, до того ж добре виконаний. Але українці не отримали ні головного призу, ні спеціальних призів журі, яких щедрі судді виділили аж п’ять. ОК, у кожного з членів журі така репутація, що запідозрити когось у необ’єктивності язик не повернеться. Судіть самі: Массіміліано Джіоні — заступник директора New Museum (США) директор 55–ї Венеційської бієннале 2013; Керол Інхуа Лу  — арт–критик і незалежний куратор (Китай), Ханс Ульріх Обріст —  директор Serpentine Gallery (Великобританія), Ненсі Спектор — заступник директора і головний куратор Solomon R. Guggenheim Foundation (США) Анальдо Фаріаса  — незалежний куратор і директор 29–ї бієнале в Сан–Паулу (Бразилія), Каролін Христов–Бакарджиєв — арт–директор «Документа 13» (Німеччина) та Екхард Шнайдер — генеральный директор PinchukArtCentre (Україна). Втім рішення журі щодо головного призу (100 тисяч гривень) 35–річній Лінетт Ядом–Боакьє, що представила серію живописних робіт, головними героями яких є чорношкірі люди, викликало купу запитань в українському арт–середовищі. Здавна українці самі над собою кпинять, мовляв, яке там у нас сучасне мистецтво — один суцільний живопис, це архаїчно і не відповідає вимогам часу. А що ж робота переможниці? Живопис, причому ніякий там не «магічний» чи «неперевершений», середній: художниця сама встановила собі рамки — малювати одну роботу за один день, що вийшло «на одному подиху», те й буде художнім результатом цього дня. Ніякої особливої концепції цей проект не містить.

То що це, світ повертається до живопису, це новий тренд, запитували один в одного арт–фахі­в­ці. Каролін Христов–Бакарджиєв сказала, що річ зовсім не в техніці, мовляв, не шукайте тут тенденцій, зізналася, що судді довго сперечалися і дійшли згоди, що премію потрібно присудити тому, кому вона найбільше потрібна, кому вона дасть найбільший поштовх. Офіційне формулювання звучить так: «Журі нагороджує Головною премією Лінетт Ядом–Боакьє за її дивовижні роботи, в яких темне і світле зведені воєдино, за високу якість картин і відображені в них соціальні проблеми. Крім того, журі нагороджує її за багатогранність творчості, що виходить далеко за рамки живопису — за активну літературну діяльність як автора коротких оповідань, який на даний момент працює над романом».

Зате Спеціальну премію журі присудили одноголосно п’ятьом художникам, їх отримали: Жонатас ді Андраде (Бразилія), Міколь Ассаель (Італія), Ахмет Огют (Туреччина), Райан Табет (Ліван) і Марва Арсаніос (Ліван). Віктор Пінчук у своїй промові сказав, що збільшить розмір Спеціальної премії, яка складає 20000 $ і призначена для стажування та сприяння подальшому розвитку художників, але не уточнив суму.

Із переможців у залі не виявилося тільки Лінетт Ядом–Боакьє, але по телефону вона переконувала, що шокована і не може повірити своєму щастю. Після виступу Віктора Пінчука, який заявив, що кінець світу наступить не тоді, коли зникне світло, а коли у людства не буде майбутнього у вигляді творчості, яскравих особистостей, ідей і почуттів, художники, організатори і гості поїхали на вечірку в ресторан Under Wonder. Закусивши, митці до 35 (це верхня вікова межа премії) трохи потанцювали біля діджея і, скуштувавши святковий торт, близько 1–ї ночі роз’їхалися.

Виставка номінантів на премію Future Generation Art Prize триває до 6 січня, і кожен відвідувач Пінчук Арт Центру може стати членом народного журі, адже попереду ще вручення премії глядацьких симпатій. Цю ж виставку Пінчук Арт Центр представить на 55–й Бієнале сучасного мистецтва у Венеції в червні 2013 року.