PinchukArtCentre представляє першу в Східній Європі масштабну персональну виставку Тоні Оурслера під назвою “agentic iced etcetera”. Виставка поєднує в собі нові спеціально створені роботи художника, серед яких інсталяція, що розмовляє українською мовою, а також низку найвідоміших арт-об’єктів американського художника. В усіх творах автор піднімає теми вдачі в повсякденному житті, наповнених ендорфіном стосунків і схильності до магічного мислення, але проблематика цим не обмежується. Людське обличчя і те, як воно водночас виражає та маскує емоції, також є ключовою темою творчості Оурслера.

Екхард Шнайдер, Генеральний директор PinchukArtCentre: «Тоні Оурслер (1957 р. н.) являється одним із першопрохідців у цьому жанрі. Для нього відео – це медіа, що подібне до води своєю надзвичайною плинністю; це художній засіб, який перебував у полоні телебачення протягом п’ятдесяти років. Цьому митцю не тільки вдалося звільнити відео від екранів, але й піднести його до жанру відео-скульптури. Його твори – це пізнання людської психіки під впливом ЗМІ. Левова частка робіт, які представлятимуться на виставці, Тоні Оурслер створив спеціально для PinchukArtCentre. Це справжній лабіринт відчуттів».

Вже з часу найперших відеоінсталяцій мінливість людської природи стала провідною темою творчості Тоні Оурслера. Масла в цей вогонь підливає й його захоплення внутрішньою роботою психіки, та зокрема різноманітними системами вірувань. Скульптури, відео та інсталяції звертаються до упереджень глядача щодо здорового глузду, шизофренії та сконструйованих культурним контекстом понять добра та зла.

З точки зору форми, Оурслер оперує широким спектром текстур, до яких належать гума, скло, текстиль, сталь та різноманітні формолиті об’єкти, калейдоскопічно поєднані зі світлом та звуком, що у результаті забезпечують унікальне втілення ідей автора. Роботи Оурслера спонукають глядачів переглянути свої стосунки з мас- і мультимедіа та охоплюють широкий спектр питань починаючи з аналізу телебачення та пов’язаних із ним структур і закінчуючи впливом на психіку людини цифрових засобів комунікації, таких як мобільний телефон та Інтернет.

Проектуючи рухомі зображення на об’єкти, Оурслер виходить за рамки традиційного використання можливостей кіно, телебачення й комп’ютера та створює щось на зразок «живих» скульптур. Сценарії, які він реалізує, часто включають поетичні та гумористичні перфоманси, які представляють людину як істоту в фізичній та аудіальній площині. Роботи містять цілий хор голосів, які відображають численні виконавчі та літературні підходи – яскраву образність, внутрішні монологи, пошматовані фрагменти тексту чи науковий жаргон. Глядачам пропонується доповнити сценарій самотужки поки вони рухаються від об’єкта до об’єкта, роздивляючись незавершені, екзистенційні конструкції.

Оурслер також досліджує взаємодію між скульптурою та глядачем. Він намагається встановити діалог, в якому об’єкт не тільки промовляє до глядача, але й активує роботу його уяви.

Людському обличчю надається центральне місце у циклі робіт «Карикатури» (з 2002), у яких антропоморфні скульптурні об'єкти набувають карикатурних форм і буквально оживають за допомогою зафільмованих на відео очей і ротів, проектованих поверх об’єктів з неприродними пропорціями. Перфоманси, які супроводжують цей цикл, включають окремі доробки довготривалої співпраці з Трейсі Лейпольд та Констанс де Йонг. Ці роботи досліджують емоційне ставлення глядача, а також відображають еволюцію карикатури – від ранніх скульптурних об’єктів, таких як «Вілендорфська Венера», і до відомого усім смайлика.

Так звані «мікророботи» митця нагадують живі втілення абстрактних ідей. Зацікавлення Оурслера пам’яттю і конструюванням, науковими відкриттями та онтологічними системами створює основу для цих вкрай метафоричних мікрокосмів. На пейзажі, архітектуру, литі об’єкти та аморфні матеріали проектуються малесенькі зображення, які завершують створення мікроскопічного світу. Досконало змонтовані, зациклені структури вкривають ці малі форми і змінюють ставлення глядача. Мікросвіти інсталюють на рівні очей, розмір кожного з них наближено до розміру людського черепа.

З іншого боку, велетенські розміри інсталяції «Замок» (2011) майже силоміць занурюють глядачів у глибоке фізичне переживання, створюване звуком і зображеннями. Над відвідувачами височіють три велетенські фігури, з яких і складається композиція. Проходячи чарівним спроектованим світом, люди проживають три етапи, представлені персонажами, які створюють замкнену структуру: перший є волею та діяльністю; другий – це статус-кво та людські помилки; третій – математична симетрія та смерть. Ця монументальна інсталяція включає постановки художника і режисера Тоні Конрада, вокал співака/перформера Шанік Роджерз та звук, створений у співпраці з Деном Ллойдом, професором філософії Коледжу Трініті, Хартфорд. Також робота містить музичні композиції, зґенеровані на основі функціональної магнітно-резонансної томографії учасників психологічних тестів. Інсталяція виглядає як прихована система, що знайома кожному й нечітко розмежована у свідомості, тілі й середовищі – й у ній синхронізовані зображення змінюють одне одно, створюючи повноколірну гру.

Нарешті, однією з родзинок виставки є кімната для перегляду музичних кліпів. Відеоряд включає численні копродукції, серед яких роботи в співпраці з Sonic Youth, Beck,
Кімом Гордоном, Стівеном Вітелло і Гленном Бранка, а ще – нещодавній результат співпраці з Девідом Боуі в царині музики та відео.

Виставка триватиме з 16 лютого до 21 квітня 2013 року в PinchukArtCentre. Вхід вільний.

Тоні Оурслер закінчив Каліфорнійський інститут мистецтв у 1979, мешкає у Нью-Йорку. Роботи Оурслера виставлялися в усьому світі: персональні виставки художника відбувалися у ARoS Aarhus Kunstmuseum (2012); Padiglione d’Arte Contemporanea, Мілан (2011); Whitney Museum of American Art, Нью-Йорк (2010); Kunsthaus Bregenz (2009); Kunstforeningen GL Strand, Копенгаген (2006); Musee d’Orsay, Париж (2004) та багато інших. Групові виставки за участі Оурслера відбувалися в Museum of Art and Design, Нью Йорк (2012); Cincinnati Art Museum (2011); Carnegie Museum of Art, Pittsburgh Пітсбург (2010); Whitney Museum of American Art, Нью-Йорк (2010) and the Museum of Modern Art, Нью Йорк (2008). Дізнатись більше про художника можна на www.tonyoursler.com

PinchukArtCentre – провідна міжнародна арт-інституція, один із найбільших і динамічних приватних центрів сучасного мистецтва в Центральній і Східній Європі. Метою PinchukArtCentre, одного із проектів Фонду Віктора Пінчука, є підтримка художньої освіти, творчості та розвитку сучасного мистецтва в Україні та світі. Арт-центр надає постійну підтримку культурному розвитку і модернізації українського мистецтва та суспільства і робить значний внесок в культурний діалог між Сходом і Заходом, між національною ідентичністю та міжнародними викликами. У числі останніх експозицій, представлених в арт-центрі: персональні виставки Джеффа Уолла, Гарі Хьюма, Олафура Еліассона, Кендіс Брайтц, Даміана Ортеги, Сергія Браткова, Субодха Гупти, Деміена Хьорста, Аніша Капура та інших. PinchukArtCentre заснував Премії для підтримки українських та міжнародних молодих митців віком до 35 років. Неодноразово арт-центр представляв Україну на Венеційській бієнале.

Контактна інформація для запитів ЗМІ:
Тел.: +38 044 494-1148
[email protected]

Контактна інформація:
Тел.: +38 044 590-0858
[email protected]