PinchukArtCentre представляє три експозиції, розроблені на основі діяльності дослідницької платформи: "Провина", яка є результатом роботи дослідницької групи; "Перетворення", виставка робіт у рамках проекту "Колекція"; "Виставка" Лади Наконечної, четвертий проект "PAC-UA Переосмислення".

"Провина"

21.05.2016 – 02.10.2016

Митці: Сергій Братков, Микита Кадан, Алевтина Кахідзе, Юрій Лейдерман, Микола Рідний, Леся Хоменко, Група швидкого реагування, Фонд Мазоха.

Виставка досліджує питання історичної і індивідуальної провини і відповідальності.

В Україні, як на початку 1990-х років, що були відзначені політичною невизначеністю, так і на тлі сьогоднішньої воєнної ситуації на сході країни, відмова від власної причетності та бажання виправдовувати вчинки за рахунок зовнішніх обставин (на противагу відвертому погляду на самих себе) визначають політику пам’яті. 

"Провина" привертає увагу до радикальних акцій та перформансів 1990-х років, коли художники почали переосмислювати повоєнну історію, створюючи ситуації етичного дискомфорту для глядача. У цих роботах митці, приміряючи на себе ролі ворога, жертви, загарбника, чи не вперше порушують питання провини та відповідальності за власний вибір та проблематизують тему переможених та переможців. На виставці ці твори поєднані з роботами останніх років, присвячених темі примарних спогадів про минуле і жертв сьогодення. Цей діалог актуалізує питання жертовності, провинності та відповідальності у вирі подій в Україні сьогодні, коли звернення до історії стає інструментом політичної маніпуляції та сприяє розколу на “своїх” та “чужих” натомість діалогу. 

Мета виставки – зруйнувати усталені поняття про "вірних" та "невірних", постулюючи, що жертовність не підлягає ієрархізації. У стані збудженої суспільної сліпоти, підігрітої інформаційною війною, виставка наголошує на неможливості розділити досвід іншого, але на противагу цьому пропонує зрозуміти його. Адже зрозуміти значить перемогти. 

Куратор: Тетяна Кочубинська

Співкуратор: Бйорн Гельдхоф

"Перетворення"

Презентація колекції

21.05.2016 – 08.01.2016

Митці: Олег Голосій, Едуард Колодій, Олександр Ройтбурд, Василь Цаголов, Ілля Чичкан, Світлана Мартинчик і Ігор Стьопін, Інституція нестабільних думок (Олександр Гнилицький і Леся Заяць).

Виставка "Перетворення" фокусується на показі переважно живописних творів, що відбивають перехідні процеси, котрі відбувалися у сучасному українському мистецтві на межі змін (кінця 1980-х – початку 2000-х рр.). Представлені на виставці твори демонструють оновлення художньої мови, пов'язане із перетворенням системи мислення, та відображають перехід "від одного культурного феномену до іншого". Можливість інтерпретації, ігри зі світовою історією мистецтва та культури, метафоричність художньої мови — основні риси представлених на виставці робіт. 

Визначальними для більшості творів є іронія, ігрове ставлення до дійсності та сприйняття мистецтва як гри, котра подекуди набуває трансгресивних форм (І. Чичкан). Намагаючись створити абсурдну картину ні про що, С. Мартинчик та І. Стьопін у своїй роботі посилаються на картину французького журналіста та письменника А. Алле “Битва негрів у печері пізно вночі”. Фантасмагоричні напіввигадані-напівцитовані твори О. Голосія апелюють до чуттєвого сприйняття глядача, надаючи простір для вільних інтерпретацій. 

Виставка також демонструє спроби художників вийти за межі картини. Так, Інституція нестабільних думок (О. Гнилицький та Л. Заяць) шляхом нехитрих зорових ілюзій створює “аналогову” анімаційну картину, що розгортається у реальному часі та просторі перед глядачем. В. Цаголов на початку 2000-х знову повертається до формату великої картини, “впроваджуючи” в неї власний перформативний досвід 90-х.

Куратор: Тетяна Кочубинська

"Виставка" Лади Наконечної

21.05.2016 – 04.09.2016

Проект здійснюється в рамках "PAC-UA Переосмислення", що є продовженням серії виставок у PinchukArtCentre, головною ідеєю яких є дослідження взаємозв'язків українського мистецького світу сьогодення та художніх практик минулого. Представлено нові твори останнього покоління митців, які шукали натхнення у більш старих підходах до мистецтва.

"Виставка" Лади Наконечної ставить під сумнів способи відтворення сучасного мистецтва в заданих просторових і ідеологічних умовах мистецького закладу. Увага роботи, створеної на базі нової дослідницької платформи PinchukArtCentre та проекту "Переосмислення", прикута до складних питань, пов'язаних із методами і механізмами візуалізації. Водночас розглядається її власне непросте становище в умовах кількох інституційних наративів. 

Розташована на четвертому поверсі PinchukArtCentre "Виставка" Наконечної – це водночас і простір, і експонат, або навпаки – складна інсталяція, втілена в інституційну структуру. Вона складається з фрагментів і запозичень з попередніх творів авторки, позбавлених колишнього контексту, в якому вони формувалися. Тепер – із допоміжними елементами – вони отримали нові конфігурації. Залишки історії художниці виставлені на розсуд аудиторії, хоча їхня форма залишається незакінченою. Художні пошуки Лади Наконечної зображують прогалини, зміни і маніпуляції як невід'ємну частину процесу побудови історії. Засоби, використані нею, залишають певне відчуття тривоги, дискомфорту і обурення у відвідувачів з тим, аби спровокувати їх на усвідомлення власної активної причетності до процесу.

Інсталяція складається з трьох масивних діагональних стін, на яких представлено колекцію інституційних записів: записок, ескізів, фотографій і планів. Всі вони є алюзією на передумови, в яких створювалася виставка, зокрема на складання бюджету, інституційну програму і артикуляцію простору.

Вирішальну роль відіграють дві очниці, встановлені в стінах виставкового приміщення. Одна скеровує глядача за межі PinchukArtCentre, в той час як інша з`єднує із сусіднім простором, в якому розміщується колекція PinchukArtCentre. Такий засіб підкреслює динаміку між мистецтвом, відтвореним за допомогою галерей, кураторів, колекціонерів тощо, і художніми практиками, які відкидають потребу у формальних інституціях для безпосередньої взаємодії із соціальною сферою. Такий переклик між найбільш елітарними видами формування мистецтва та його зв'язком із соціально-політичною сферою властивий не тільки особистим роботам Лади Наконечної, але і її колективній творчості із групою R.E.P.

Куратор: Анна Смолак

Участь куратора проходить за підтримки Польського інституту в Києві.

Дослідницька платформа буде розташована на 4-му поверсі арт-центру.

Години роботи: з вівторка по неділю з 12 ранку до 9 вечора.

Вхід вільний.