укр
рус
eng
ГоловнаВиставкиМинулі виставкиПерсональна виставка Деміена Хьорста "Два тижні, одне літо"

Виставки

Персональна виставка Деміена Хьорста "Два тижні, одне літо"
3 листопада 2012 - 13 січня 2013

PinchukArtCentre представляє персональну виставку «Два тижні, одне літо» Патрона Премії Future Generation Art Prize Деміена ХьорстаВ рамках своєї нової експозиції, яка гармонійно вписується в контекст другої виставки номінантів Премії, відомий художник представить одинадцять нових динамічних живописних робіт, над якими митець працював з літа 2010 року.  Виставка триватиме в PinchukArtCentre з 3 листопада 2012 року до 6 січня 2013 року.

Нові картини Хьорста написані з натури у його студії в Девоні. Вони мають мінливі розміри: від невеликих картин до великоформатних полотен. Їх можна розглядати як традиційні натюрморти з потужною складовою memento mori, що зображують набір ретельно розташованих елементів – живих і неживих – поряд із символами та формальними рішеннями, які раніше вже з’являлися у скульптурах та інсталяціях Хьорста. Барвисті птахи, метелики і квіти несуть почуття чистої радості, якому часто протиставляються більш зловісні символи, такі як зяюча паща акули.

Деякі об’єкти мають чітко виражену текстуру завдяки щедро накладеній фарбі, інші здаються невиразними, примарними, буцімто вони ілюзорні й мимоволі проявилися на полотні, або ж постали у видінні, схожому на сон. У більшості випадків Хьорст залишає видимими лінії початкових ескізів, часом поєднуючи їх із решіткою білих крапок. Таким чином, він натякає на прихований формальний порядок розташування об’єктів, фауни та флори.

Екхард Шнайдер, Генеральний директор PinchukArtCentre: «Я особливо вдячний Деміену Хьорсту за його непохитну відданість як патрона Премії, який демонструє свою підтримку молодому поколінню, представивши цілу низку своїх чудових полотен із нового циклу «Два тижні, одне літо».

Деміен Хьорст, Джефф Кунс, Андреас Гурскі та Такаші Муракамі являються патронами міжнародної премії Future Generation Art Prize, які консультують лауреатів та надають їм підтримку. У відповідності з концепцією Премії один з патронів представляє свою персональну виставку у рамках виставки 21 номінанта на здобуття Премії Future Generation Art Prize . У 2009 році паралельно з першою виставкою номінантів на Премію відбулася персональна виставка Такаші Муракамі.

У 2009 році PinchukArtCentre представляв виставку «Реквієм» - найбільшу ретроспективу творчості Деміена Хьорста (Damien Hirst), до якої увійшли понад сто робіт, створених з 1990 по 2008 рік. До експозиції увійшли його ранні іконічні скульптури, такі як «Тисяча років» (A Thousand Years, 1990), та «Загублена вівця» (Away from the Flock, 1994), монументальний триптих з метеликами «Ворота до Царства Небесного» (Doorways to the Kingdom of Heaven), «Смерть пояснено» (Death Explained), розрізані навпіл акули в акваріумі з формальдегідом. В рамках ретроспективи митець також представив серію картин Skull paintings з такими роботами як «Череп в пустці»  (Floating Skull, 2006), «Смиренний успадкує Землю» (Meek Shall Inherit the Earth, 2008), та «Чоловікам нічого не слід знати» (Men Shall Know Nothing, 2008). Виставку Деміана Хьорста в PinchukArtCentre відвідало понад 300 000 осіб.

Деміен Хьорст народився 1965 р. в Брістолі, Великобританія. Живе і працює в Лондоні та Девоні. Нещодавно в Tate Modern, Лондон, була представлена виставка, яка дає вичерпне розуміння його творчості до сьогоднішнього дня. Серед інших персональних виставок: «Ріг достатку» (Cornucopia), Океанографічний музей Монако (2010); «Жодна любов не втрачена» (No Love Lost),The Wallace Collection, Лондон (2009); «Реквієм» (Requiem), PinchukArtCentre, Київ (2009); «Заради любові Господа» (For the Love of God), Rijksmuseum, Амстердам (2008), Astrup Fearnley Museet fur Moderne Kunst, Осло (2005), Museum of Fine Arts, Бостон (2005), а також «Агонія та екстаз» (The Agony and the Ecstasy), Археологічний музей, Неаполь (2004). Виставка приватної колекції митця «Убиймене» (Murderme) відбулася в Serpentine Gallery, Лондон, у 2006 р. В 1994 році Хьорст отримав стипендію DAAD в Берліні, а в 1995 році виграв премію Тернера (Turner Prize).

Був учасником багатьох групових виставок, серед яких «Наша чарівна година» (Our Magic Hour), Трієнале в Йокогамі; «Сяюча відстань» (The Luminous Interval), Guggenheim Museum, Більбао; «Модерна британська скульптура» (Modern British Sculpture), Королівська академія мистецтв, Лондон (всі 2011); «Поп-життя» (Pop Life), Національна галерея Канади, Оттава, в Hamburger Kunsthalle (обидві 2010) та в Tate Modern, Лондон (2009); «Барокко» (Barock), MADRE, Неаполь (2009); «Таблиця кольорів» (Color Chart), Museum of Modern Art, Нью-Йорк, Broad Contemporary Art Museum та LACMA, Лос-Анджелес (всі 2008); «Відтворювати» (Play Back), Musee de la Ville de Paris (2007), «Re-Object», Kunsthaus Bregenz (2007); «В мене/із мене» (Into Me/Out of Me), P.S.1 Contemporary Art Center, Нью-Йорк (2006), «In-AGadda- Da-Vida», Tate Britain, Лондон (2004), 50-а Венеціанська бієнале (2003) та «Місто століття» (Century City), Tate Modern, Лондон (2001).