укр
рус
eng

Автори

Ахмет Огют

Лауреат спеціальної премії Future Generation Art Prize 2012

Ахмет Огют народився у 1981 р. в Діярбакірі, Туреччина. Живе і працює в Амстердамі та Стамбулі. Огют отримав освіту за спеціальністю «живопис» на факультеті образотворчого мистецтва в Hacettepe Universityе, Анкара, в 2003 р. Здобув ступінь магістра на факультеті мистецтва та дизайну в Yildiz Technical Universityв 2006 р. В 2010 р. Огют отримав Kunstpreis Europas Zukunft від Galerie fur Zeitgenossische Kunst в Лейпцигу. Його роботи були представлені на 5-й Берлінській бієнале сучасного мистецтва (2008), 53-й Венеціанській бієнале (2009) та 12-й Стамбульській бієнале, а також 4-й Московській бієнале (2011).

У своїх малюнках, інсталяціях, перформансах і фільмах Ахмет Огют розмислює про рухи, конфлікти та інновації у глобальному економічному та геополітичному просторі. Огют завжди відштовхується, або посилається на свій власний, чітко визначений, контекст турецько-курдського митця. Він досліджує основні принципи часу, відстані та швидкості й використовує гумор та іронію як ключові мистецькі стратегії у своєму політично-культурному критичному дискурсі.

Переглянути роботи та відеопрофайл художника

Для PinchukArtCentre Огют створив нову роботу, що не тільки розмислює про, а й бере участь в ідеї «відкритого ресурсу». Цей принцип означає, що всі дослідження та інновації належать всім і можуть бути використані кожним, як свого роду стратегія, протилежна до персонального копірайту та патентів. Огют досліджує, як така мережа могла б існувати поза цифровим простором.

«Журі нагороджує Ахмета Огюта Спеціальною премією за його видатне вміння вийти за межі арт-інституції і за межі поняття мистецької премії за допомогою роздавання грошей; за поширення й обмін знаннями, що лежать в основі eyewriter/DIY/Arbakir. Зосередивши свою енергію і час на написанні на однодоларових банкнотах веб-адреси проекту, покликаного допомогти інвалідам, а потім взявши участь у святкуванні п'яти весіль в маленькому турецькому містечку, художник підтверджує, що творчість можна направляти на просування емансипації».