укр
рус
eng
ГоловнаВиставкиПоточні виставкиДослідницька платформа: Анонімне суспільство

Виставки

Дослідницька платформа: Анонімне суспільство
27 жовтня 2017 - 7 січня 2018

Виставка «Анонімне суспільство» представить роботи Сергія Ануфрієва, Євгенії Бєлорусець, Сергія Браткова, Леоніда Войцехова, Жанни Кадирової, Євгенія Павлова, Віктора Пальмова, Сергія Попова, Кирила Проценка, Романа Пятковки, Лариси Резун-Звездочетової, Олександра Ройтбурда, Василя Цаголова, Олександра Чекменьова, Оксани Чепелик.

Виставку «Анонімне суспільство» присвячено періоду аномії, у якому опинилося й досі перебуває українське суспільство після розпаду Радянського Союзу. Термін «аномія», запроваджений французьким соціологом Емілем Дюркгеймом, означає кризовий період переходу для суспільства після політичного струсу і зміни ціннісних норм, коли «колишні боги старіють або мертві, а інші ще не народилися». 

Відправною точкою виставки стала акція одеського художника Леоніда Войцехова «Вони нам за це відплатять» (1984), під час якої учасники пронесли вулицями Одеси плакат із таким самим написом. Це було реакцією на стихійне лихо, у результаті якого місто залишилося без електроенергії та водопостачання. Коли міліція затримувала учасників акції, на питання «Хто відплатить, хто такі “вони”?», їм відповідали: «Сили природи». Цей жест у контексті виставки символізує метафоричний поділ суспільства на дві протилежні сили — «ми» і «вони». 

Виставка складається з кількох розділів. У першому йдеться про буття особистості в ідеологічному протистоянні від створення героїв до їх поступового  знецінення, про існування серед подвійних стандартів, про особистість, яка розвивається на тлі зміни політичних декорацій. Другий розділ присвячено осмисленню себе, внутрішній боротьбі, колективному полю спогадів і переживань. Останній розділ стосується тілесного, інтимного світу, звернення до якого — це маніфестація спротиву контролю за особистим життям.

По своїй суті «анонімне суспільство» в контексті виставки — це метафора відсутності суспільства як такого, у якому індивід успадкував недовіру до влади, що вже втратила авторитет, і за інерцією живе під незримим оком Великого Брата. Виставка будується навколо намацування й оприявнення «я». Вона виводить на перший план індивідуальність, оприявнює її голос в анонімному полі в деформованій соціально-політичній дійсності, в царині особистих спогадів та інтимних переживань.

Куратор виставки – Тетяна Кочубінська.