укр
рус
eng
ГоловнаВиставкиПоточні виставкиДослідницька платформа: Федір Тетянич. Канон Фрипулья

Виставки

Дослідницька платформа: Федір Тетянич. Канон Фрипулья
17 червня 2017 - 15 жовтня 2017

Виставка «Федір Тетянич. Канон Фрипулья» фокусується на одній із сторін багатогранної творчості художника Федора Тетянича, чия мистецька практика охоплювала живопис, графіку, скульптуру, текст, перфоманс тощо. 

Належачи до Спілки художників, Тетянич був задіяний у виконанні офіційних замовлень монументального мистецтва, та водночас його особистість, поведінка та художня практика складали альтернативу офіційній радянській культурі. Тетянич був одним із піонерів перформативного жанру в українському мистецтві: він здебільшого відомий своїми дивакуватими костюмами із сміття і знайдених матеріалів. Для створення костюмів художник часто застосовував фольгу, шкарабанки тощо, які при русі створювали своєрідний звук. Такі костюми він вдягав у публічному просторі, зокрема, у стінах офіційної Спілки художників, завдяки чому згодом здобув славу міського дивака, який декларував власну «вічність» та «нескінченність»: «Я – Безмежжя». Саме категорії вічності, нескінченності, безмежжя і склали основу його філософсько-мистецького вчення «Фрипулья».

У виставці «Федір Тетянич. Канон Фрипулья» на противагу «смітниковій естетиці» зроблено спробу концептуалізувати практику художника, осмисливши та представивши його тексти як самодостатній медіум та невід’ємну частину його мистецької практики.  Другою, не менш важливою складовою світоустрою Федора Тетянича є Біотехносфера — універсальний модуль для проживання і пересування людини. Його ґенезу слід шукати в утопічних візіях Леонардо да Вінчі, Миколи Федорова, Володимира Татліна — відмінність Тетянича від попередників здебільшого полягає у впровадженні до своєї філософської системи численної атрибутики, характерної для епохи кібернетики та космічних звершень. Впродовж 1980-х–1990-х художник побудував близько п’яти Біотехносфер, жодна з них не збереглася. Здійснюючи на підставі креслень реконструкцію двох (одну в масштабі 1:3, іншу — в натуральний розмір), куратори виставки прагнули створити довершені, майже серійні зразки, про які їхній автор міг лише мріяти. 

Запрошений куратор: Валерій Сахарук

Співкуратор: Тетяна Кочубинська