укр
PinchukArtCentre представляє першу персональну виставку в Україні Джейка та Діноса Чепменів під назвою «Курча». Проект побудований довкола нової масштабної інсталяції художників «Усе зло світу» (2013), що формує цілісний погляд на головні теми творчості братів - Голокост, жорстокості та смерть. Також, виставка включає в себе відомі арт-об’єкти Чепменів, гостре почуття гумору та неприборкана агресія яких провокують конфлікт та піддають сумніву табу, що існують у сучасному світі.
Твір «Усе зло світу» був створений на замовлення PinchukArtCentre. Це новий ландшафт мініатюр, що складається з чотирьох діорам. Проект базується на історичних подіях, які відбувалися у 1941 у Бабиному яру – українській братській могилі, де нацистські окупанти стратили більше ніж 30 тисяч євреїв за два дні. У роботі також прослідковуються алюзії на такі історичні полотна, як «Апокаліпсис» Ієроніма Босха (1450–1516) та деякі гравюри Франціско Гойї (1746–1828).
«Усе зло світу» - це продовження більш ранніх фундаментальних творів братів Чепменів «Пекло» (1999-2000) та «Трикляте пекло» (2008), що складалися з дев’яти частин. Вони являють собою мініатюрний макет концентраційних таборів та братських могил, де тисячі олов’яних, розписаних вручну нацистських солдатів вбивають, катують, ґвалтують, знущаються та калічать. У результаті, робота сприймається як повний каталог людських жахіть. За іронією долі, робота «Пекло» була знищена пожежею у 2004 році, на що Чепмени відповіли ще масштабнішою і амбітнішою роботою з назвою «Трикляте пекло» (2008).
Екхард Шнайдер, Генеральний директор PinchukArtCentre: «Творчість Джейка та Діноса Чепменів завжди межує з порушенням табу. Їхні роботи можуть бути надзвичайно образливими через притаманний їм чорний гумор та руйнівним жартам на теми знущань, війни, Голокосту, генетичних маніпуляцій та смерті з усіма їхніми жахами. Здається, що брати завжди прагнуть створити прецедент для паніки в лавах моралістів. Підібрані для показу роботи, у нашому випадку, є цьому підтвердженням, адже Чепмени презентують свою нову роботу «Усе зло світу», яка відсилає нас до жахів трагедії Бабиного яру».
Серед інших ключових робіт виставки - бронзова пофарбована скульптура «Секс І», в якій прослідковується алюзія до гравюри Ґойї «Діяння заради мертвих» із серії «Лихоліття війни». В 1994 році Чепмени здійснили однойменну реконструкцію цієї гравюри в натуральну величину зі скловолокна. «Секс 1» демонструє ту саму сцену кількома тижнями пізніше: тіла мучеників знаходяться на стадії розпаду, їх покривають вилиті з бронзи і вручну розфарбовані мухи та черв’яки. Жорсткість та натуралізм сцени знівельовано у традиційній манері Чепменів – клоунським носом, бісовими ріжками й вушками приєднаними до відірваної голови. Незважаючи на те, що скульптура зображує смерть та занепад, її названо «Секс», що підкреслює взаємозв’язок між Еросом і Танатосом (Любов’ю та Смертю).
Захоплення творчістю іспанського художника є наскрізною темою роботи Чепменів. «З темного потойбіччя» (2011) – це цілий цикл гравюр Ґойї «Лихоліття війни», які Чепмени за їх власними словами «переробили та покращили».
Також на виставці представлені бронзові скульптури з «Родинної колекції Чепменів», створені на основі рідкісних етнографічних масок та об’єктів фетишу. Чепмени позбавляють традиційні знаки сакрального значення і поєднують їхню автентичну природу із брендовими символами мережі швидкого харчування МакДональдз. Номерами телефонів регіональних ресторанів МакДональдз заміщують більш характерні для подібних експонатів номери у каталозі. МакДональдз є ймовірним символом глобалізації, комерціалізації та створення культу фаст-фуду. З точки зору презентації, цикл пародіює типовий Західний етнографічний музей та загострює контекст прихованого лицемірства, пов’язаний з епохою глобалізації.
Нарешті, робота «Лайноспектива» пропонує ретроспективний погляд на еволюцію робіт Чепменів до 2009 року. Картонні макети пропонують сприймати не як точні копії, а як нові самостійні твори, які передають примітивне, безпосереднє та жорстоке враження оригіналів. Жартома змінюючи розмір, Чепмени зберігають увесь жах своїх культових творів у грубих зменшених копіях, підсилюючи при цьому грайливі та гумористичні аспекти робіт.
Виставка триватиме з 16 лютого до 21 квітня 2013 року в PinchukArtCentre. Вхід вільний.
Джейк Чепмен народився у 1966 в Челтенхемі, а Дінос Чепмен у 1962 в Лондоні. Вони живуть та працюють у Лондоні. Їхні роботи широко виставлялися, зокрема брати мали персональні виставки у Державному Ермітажі, Санкт Петербург (2012); у Museo Pino Pascali, Поліньяно-а-Маре (2010); у Hastings Museum (2009); у kestnergesellschaft, Гановер (2008); в Tate Britain, Лондон (2007); в Tate Liverpool, Ліверпуль (2006); в Kunsthaus Bregenz, Брегенц (2005); у Museum Kunst Palast Dusseldorf, Дюссельдорф (2003); в Modern Art Oxford, Оксфорд (2003) та у P.S.1 Contemporary Art Center, Нью-Йорк (2000); у листопаді 2013 у братів очікується ще одна персональна виставка у Rudolfinum, Прага. Групові виставки включають Четверту Московську бієнале сучасного мистецтва (2011); Сімнадцяту Сіднейську бієнале (2010); Meadows Museum, Далас (2010); Rude Britannia, Tate Britain (2010); Bundeskunsthalle, Бонн (2010); Hareng Saur: Ensor and Contemporary Art, S.M.A.K, Гент (2010); Державний центр сучасного мистецтва, Москва (2009); Kunstverein, Гамбург (2009); British Museum, Лондон (2009); Palais des Beaux Arts, Ліль (2008); Haus der Kunst, Мюнхен (2008); ICA, Лондон (2008); Annenberg Courtyard, Royal Academy of Arts, Лондон (2007); Museum of Contemporary Art Kiasma, Гельсінкі (2006); премія Тернера, Tate Britain, Лондон (2003).
