укр
Дослідницька платформа PinchukArtCentre представляє групову виставку «Свій простір», яка пропонує один із можливих поглядів на історію українського мистецтва та позицію жінки в ній, наголошуючи на виняткових художніх феноменах і беручи до уваги складні особливості українського соціально-політичного контексту. Маючи на меті створення живого архіву українського мистецтва від початку 1980-x до сьогодні, Дослідницька платформа PinchukArtCentre візуалізує результати своєї роботи постійною виставковою діяльністю.
Назва виставки відсилає до хрестоматійного есе Вірджинії Вулф «Своя кімната» (1929), у якому письменниця підважила стереотипне уявлення про позицію і місце жінки-художниці в «чоловічому» світі. Апелюючи до цієї назви, виставка пропонує задуматися, що є «простором» жінки в сучасному українському суспільстві. Проект не дає чітких означень, яким має бути цей простір, радше ставить питання, що є зоною комфорту, свободи, місцем для висловлювання тощо.
Учасники виставки: Євгенія Бєлорусець, Яна Бистрова, Катерина Білокур, Катерина Єрмолаєва, Маргарита Жаркова, Анна Звягінцева, Семен Йоффе, Жанна Кадирова, Оксана Казьміна, Алевтина Кахідзе, Аліна Клейтман, Аліна Копиця, Оксана Павленко, Марія Примаченко, Поліна Райко, Влада Ралко, Марина Скугарєва, Ганна Собачко-Шостак, Микола Трох, Олександр Чекменьов, Оксана Чепелик та Анна Щербина.
Ця виставка – спроба показати специфіку українського художнього контексту, який, успадкувавши суттєві протиріччя радянського досвіду, водночас дещо штучно намагається вписатися в уже наявні західноєвропейські наративи.
Умовно виставка складається з трьох розділів, у яких по-різному трактується ідея простору як вимушеного/прихованого, політичного/маніфестаційного, тілесного/чуттєвого. «Простори» конструюються навколо діалогів між творами сучасних художників і художниць та історичними феноменами, як-от агітаційний плакат 1920–1930-х років, радянське монументальне мистецтво, так звана «народна творчість» тощо. Уперше в рамках дослідницької виставки PinchukArtCentre запросив до участі художників і художниць, які створили нові роботи, щоб висловитися і переосмислити порушені питання.
Кураторки виставки – Тетяна Кочубінська та Тетяна Жмурко.
Виставка стала можливою завдяки співпраці з Національним художнім музеєм України, Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва, Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського, Благодійним фондом імені Поліни Райко.
Технічний партнер виставки: Front Pictures.
