Алевтина Кахідзе. «Я можу бути дівчиною з блакитними очима». 2005. Відеоперформанс. 2’11’’ (два відео однакової тривалості)
Опис роботи
Робота «Я можу бути дівчиною з блакитними очима» складається з двох відео, у яких Алевтина Кахідзе надягає на свої карі очі блакитні лінзи. Появі назви передував коментар про те, що такий колір очей був би для художниці природним. Кахідзе маркує цю заувагу, маркує як болісну, адже має українсько-грузинське коріння. Сьогодні робота може прочитуватися з кількох критичних перспектив. З одного боку, як феміністичний докір художниці проти нав’язаних конвенційних стандартів жіночої краси, або ж, як зазначає у книжці «Чому в українському мистецтві є великі художниці» дослідниця Валерія Шиллер, навпаки, як виявлення власного вибору в конструюванні ідентичності [1].
Кожен може купити кольорові лінзи.
Кожен має великий вибір.
Вони дивовижні: смарагдові, сірі, насичені карі.
Звісно, є блакитні.
Тільки уявіть — кожна може бути дівчиною з блакитними очима.
І я можу.
Між іншим, у мене темне волосся, і я переконана, що мені пасуватиме. А в оптиці мене переконали, що ніхто не помітить різниці. Тобто я виглядатиму природно…
Це було дуже боляче [2].
- Валерія Шиллер «Алевтина Кахідзе «Тільки для чоловіків, або суджений-ряджений, з’явись мені у дзеркалі«» в Чому в українському мистецтві є великі художниці, упоряд. Катерина Яковленко (Київ: Publish Pro, 2019), с. 155. (Цитата наведена з граматичними правками).
- Коментар Алевтини Кахідзе, 2005.
