Олександр Друганов. Горло. 1994. Театральна постановка. Тривалість невідома

Опис роботи:

На створення театральної постановки «Горло» Олександра Друганова надихнула старовинна платівка з «Місячною сонатою» Людвіга ван Бетховена, записана в Московській консерваторії 1954 року. На записі між частинами чути кашель і метушню. Саме цей кашель та хвороба піаністки, яка мала акомпанувати на спектаклі, наштовхнули Друганова на візуальне рішення постановки. Головний об’єкт на сцені і головний герой — величезне горло — змонтовано із сотень метрів марлі, і так само бутафорний рот із зубами. Цей об’єкт був своєрідною кінетичною скульптурою: горло скорочувалося, дихало, кашляло, йому робили інгаляції, лікували пігулками.

Виставу створили за мотивами новели Е. Т. А. Гофмана «Sanctus». Головною героїнею мала бути співачка, котра втратила голос і лікується, але за рішенням художника-постановника головним героєм стало горло — гіпертрофоване і наділене якостями героя, тоді як героїня майже весь час залишалася за кадром. Горло в цій роботі трактується як сакральний інструмент для зв’язку з богом.