Олег Тістол, 1989, Прощання Слов’янки, полотно, олія, розміри невідомі

Опис роботи:

Цей твір належить до раннього періоду творчості Олега Тістола, коли художник звернувся до теми національних стереотипів та історії. У цей час художник працював у необароковій манері: «іронічно, з почуттям гумору і добре прихованою особистою емоційною причетністю, що відтворили світ українського бароко, з його розмахом і пафосом, гротесковою квазіакадемічністю та фольклорною наївністю»1.
У живописному творі митець зобразив прощання жінки з чоловіком, який зібрався в далеку дорогу (тіла персонажів намальовано зі спини). Назва твору перегукується з відомим російським патріотичним маршем, що його 1912 року написав композитор Василь Агапкін на честь слов’янських жінок, які проводжали своїх чоловіків на Першу Балканську війну. Згодом марш здобув велику популярність у Росії і СРСР, його стали використовувати для військових парадів та інших урочистостей.
Марш «Прощання слов’янки» тривалий час звучав на Київському вокзалі під час відправлення і прибуття потягів Київ—Москва, Москва—Київ.