Арсен Савадов, Георгій Сенченко. Серія «Заспокой моє серце». 1991. Чорний брезент, витравлена мідна табличка. 360 х 332,5 см

Опис серії

«Заспокой моє серце» – це серія з двох робіт, кожна з яких представляє собою брезентове полотно, до якого прикріплена овальна металева дошка з витравленими на ній віршами-ієрогліфами. Авторство віршів належить китайській поетесі Мао Мао (що перекладається як «доросле дитя [1]» або ж «вічне дитя [2]»), яка певний час жила в Києві і з якою художники випадково познайомились. Її вірші були нетрадиційними для китайської поетичної традиції: «ніби писав європеєць, але китайською мовою [3]». Філософсько-фантастичні та по-дитячому наївні тексти Мао Мао надихнули Савадова та Сенченка створити роботу, в якій поєднується сентиментальна лірика та потужність величезних чорних полотен брезенту.

В тексті вірша, приведеного нижче, йдеться про людину, яка відреклася від цінностей своєї родини та втрачає дім заради власних фантазій. Можна припустити, що вірш має біографічний характер, адже Мао Мао приїхала до Києва викладати китайську, але «не захотіла повертатися в комуністичний Китай і всі родичі зреклася неї, інакше в них були б проблеми [4]» [5].

Текст одного з віршів, витравленого на дощці (переклад англійською мовою):

After birth

Man forgot the Home of God

Then he lost everything

Even the house he lived in

when he was still an infant

From now on

I will never leave the city

for the purple woods

To start cutting those trees

and reeds.

• Довідка про Мао Мао: Народилася в Китаї. Займалася каліграфією з викладачем-даосом і, переїхавши до Києва, допомогала деяким художникам у створенні робіт, доповнюючи їх ієрогліфами або віршами. У Києві викладала та писала вірші. Трагічно загинула в середині 1990-х років.

1. З особистої розмови Катерини Блудової з Георгієм Сенченко від 02.06.2016
2. Kostantin Akinsha. Savadov & Senchenko. Works 1990-1991. – Berman E.N.Gallery – Exhibition Catalogue – May 1992
3. З особистої розмови Катерини Блудової з Георгієм Сенченко від 02.06.2016
4. З особистої розмови Катерини Блудової з Георгієм Сенченко від 02.06.2016
5. Інтерпретація дослідниці

Історична довідка

«[…] “Печаль Клеопатри” була показана в Парижі, де її купив художник Арман. Після цього славетного дебюту, Савадов і Сенченко (обидва народилися в 1962 році) почали працювати окремо. Савадов провів деякий час у Франції [1]. У Києві, де їхні картини прозвели революцію і були головним чинником формування локальної версії транс-авангарду, відому як “південноруська хвиля” (на противагу “прохолодному” концептуалізму поширеному в Москві), художники проігнорували своїх численних послідовників. Наприкінці минулого року, після дворічної відсутності на арт-сцені, вони возз’єдналися та почали готувати своє друге пришестя [2], якою й стала велика персональна виставка, що відбулася в 1991 році в Центральному будинку художника в Москві та була організована за підтримки Марата Гельмана та Володимира Овчаренка. На ній було представлено кілька циклів робіт, зокрема “Без назви” (серія з мавпами), “Без назви” (серія з урнами), “Без назви” (серія з солдатиками), “Заспокой моє серце” та “Загублений рай”».

1. Півроку – (Примітка дослідника). Джерело: Соловьев А., Ложкина А. Новейшая история украинского искусства. Новая волна, Новая волна. Часть II. Поколение в зените. 1990-й – середина 1992 гг.  // Спецпроект журнала ТОП10 «Point zero» – ТОП10. – 10 марта 2010.
2. Konstantin Akinsha. Arsen Savadov & Georgii Senchenko // ARTnews  – P. 110. (Переклад Ксенії Малих)