Олександр Гнилицький, 1988, Клич Лаодикії, полотно, олія, 285 × 185 см

Опис роботи:

Лаодикія в назві роботи — це античне місто, згадане у відомих віршах з об’явлення Івана Богослова: «І до Ангола Церкви в Лаодикії напиши: Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творив: Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти ні теплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст…» (Об’явл. 3:14, пер. Івана Огієнка). Отож крилату істоту, зображену на картині, можна трактувати як зображення янгола.

Також можна припустити, що назва роботи відсилає до Лаодики — героїні однойменного оповідання радянського письменника Федора Кнорре. У фінальній сцені чоловік Лаодики, котрий покинув свій дім, мріючи знайти в далеких краях легендарну богиню, зустрічає німф, які кличуть Лаодику, і розуміє, що цією богинею була його дружина. Зображена Гнилицьким крилата жінка з відкритими вустами може бути однією з цих німф, на що вказує і слово «клич» у назві роботи.

Коментар Ксенії Утєвської