Арсен Савадов, Георгій Сенченко. «Сірі мавпи» із серії «Без назви (Мавпи)». 1991. Полотно, олія, пластик, електричні лампи. 370 х 460 см

Опис серії

Кожна робота є диптихом із зображенням величезних мавп на кожному з полотен. Частини диптиха з’єднані між собою непрацюючими лампами та мають масивні підтримуючі підставки знизу. Образи мавп виникають із «зоологічних ілюстрацій XVIII столітття» [1] або ж «із китайскої міфології» [2].

Художники поміщують їх у романтичний, тонко промальований пейзаж в дусі Альбрехта Альтдорфера (1480–1538) з античними руїнами та похоронними урнами, що ніби зійшли з офортів Джованні Баттіста Піранезі (1720–1778). Живопис в даній серії «імітує кольоровий малюнок пером та пензлем по тонованому паперу» [3]. Кожна робота має свій основний колір – сірий, червоний, жовтий, сірий, тощо. Також можна порівняти образи мавп у цій серії з бандерлогами – вигаданим мавпячим народом зі збірника оповідань Редьярда Кіплінга (1865–1936) «Книга Джунглів», що жив в Холодних Логовищах – старовинному покинутому місті, яке поглинули зарості. Лампи та підставки в роботах виконують роль об’єкта, виводячи живопис з двохмірної площини в інсталяційно-просторовий вимір.

Вперше цикл був показаний у вигляді тотальної інсталяції на великій персональній виставці Савадова і Сенченка в Центральному будинку художника в Москві. Однак, після закінчення виставки, роботи були розпорошені по окремих колекціях.

1. Kostantin Akinsha. Savadov & Senchenko. Works 1990-1991. – Berman E.N.Gallery – Exhibition Catalogue – May 1992
2. За зізнанням авторів, вони з початку 1980-х полюбляли Стародавній Китай – (Примітка дослідника з посиланням на джерело: Успенский А. Живопись в контексте постмодернизма. Южнорусская волна из коллекции ГРМ (дар Марата Гельмана). – 2008.
3. Успенский А. Живопись в контексте постмодернизма. Южнорусская волна из коллекции ГРМ (дар Марата Гельмана). – 2008.

Історична довідка

«[…] “Печаль Клеопатри” була показана в Парижі, де її купив художник Арман. Після цього славетного дебюту, Савадов і Сенченко (обидва народилися в 1962 році) почали працювати окремо. Савадов провів деякий час у Франції [1]. У Києві, де їхні картини прозвели революцію і були головним чинником формування локальної версії транс-авангарду, відому як “південноруська хвиля” (на противагу “прохолодному” концептуалізму поширеному в Москві), художники проігнорували своїх численних послідовників. Наприкінці минулого року, після дворічної відсутності на арт-сцені, вони возз’єдналися та почали готувати своє друге пришестя [2], якою й стала велика персональна виставка, що відбулася в 1991 році в Центральному будинку художника в Москві та була організована за підтримки Марата Гельмана та Володимира Овчаренка. На ній було представлено кілька циклів робіт, зокрема “Без назви” (серія з мавпами), “Без назви” (серія з урнами), “Без назви” (серія з солдатиками), “Заспокой моє серце” та “Загублений рай”».

1. Півроку – (Примітка дослідника). Джерело: Соловьев А., Ложкина А. Новейшая история украинского искусства. Новая волна, Новая волна. Часть II. Поколение в зените. 1990-й – середина 1992 гг.  // Спецпроект журнала ТОП10 «Point zero» – ТОП10. – 10 марта 2010.
2. Konstantin Akinsha. Arsen Savadov & Georgii Senchenko // ARTnews  – P. 110. (Переклад Ксенії Малих)