Сергій Панич. Лілії. 2004. Полотно, олія. 175 × 135 см

Коментар дослідника:

Через ідею «монументу», спогаду, пам’ятника художник звертається до теми минулого, в даному разі події Другої Світової війни, масштабної трагедії, яка все ще відчувається на генетичному рівні і не є до кінця для нас осмисленою. Жінка як символ генетичної пам’яті (носій сімейних традицій та переживань), як символ чуттєвості та сентиментальних страждань[1]. З іншого боку військова символіка створює абсолютно інші конотації, відсилаючи до теми руйнування та смерті. Ця неоднозначність підкреслюється квіткою лілії, яка є символом життя та смерті, жіночого та чоловічого, незайманості та плодючості.

[1] Евгений Карась. Текст к выставке. Сергей Панич “Проекты монументов” [Електронний ресурс] // Галерея Карась. – 2004. – Режим доступу до ресурсу: http://karasgallery.com/ru/gallery/150/exibition