Вхід вільний

Жанна Кадирова

Жанна Кадирова
Незавершена версія, наповнюється
Біографія
1981.07.07
Народилася в Броварах Київської області в сім’ї художника й інженерки.
1999
Закінчила відділення скульптури Державної художньої середньої школи імені Тараса Шевченка (нині — Київський державний художній ліцей імені Т. Г. Шевченка).
2004
Здобула першу премію Всеукраїнського бієнале актуальних мистецтв у Києві. Стала учасницею групи «Р.Е.П.» («Революційний експериментальний простір»).
2005
Стала співавторкою першої міжнародної персональної виставки «Помаранчеве літо II» (разом з Лесею Хоменко) у галереї «Ріджина» (Москва, Росія).
2006
Проходить її перша персональна виставка в Україні «Діаманти» (разом з Андрієм Сагайдаковським) у Центрі сучасного мистецтва при Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
2011
Здобула спеціальну премію PinchukArtCentre Prize 2011 за роботу «Монументальна пропаганда».
2012
Здобула Мистецьку премію імені Казимира Малевича, а також головну премію фестивалю Kyiv Sculpture Project. Стала постійною учасницею резиденції BIRUCHIY contemporary art project на острові Бірючий у Херсонській області. Дебютувала з проєктом «Консерви» в співпраці з Денисом Рубано
2013
Здобула головну премію PinchukArtCentre Prize 2013 за роботу «Монументальна пропаганда». Уперше взяла участь у 55-й Венеційській бієнале в складі Національного павільйону України.
2014
Здобула спеціальну премію Future Generation Art Prize за роботу «Досліди».
2019
Здобула спеціальну премію Future Generation Art Prize за роботу «Досліди».
2022
Взяла участь у Бангкокській бієнале мистецтва (Bangkok Art Biennale) у Таїланді, а також Кочі-Музіріській бієнале (Kochi–Muziris Biennale) в Індії. Презентувала проєкт «Матеріальне свідоцтво» в Музеї мистецтв Ставангера в Норвегії (кураторка: Хельґа Ньюман). Розпочала проєкт «Паляниця», завдяким якому зібрала понад пів мільйона євро для підтримки Збройних Сил України.
2023
Проходить її перша міжнародна ретроспективна виставка «Щоденний хліб. Перша ретроспектива» у Kunstverein Hannover в Німеччині, а також перша ретроспектива в Україні «Траєкторії польотів» у PinchukArtCentre (куратор: Бйорн Гельдхоф).
2024
Проходить її виставка «UNEXPECTED» у галереї Rudolfinum у Празі, Чехія (куратор: Бйорн Гельдхоф), а також виставки «Devil of Comparisons» у Palazzo Chigi Zondadari в Сієні, Італія (куратор: Массіміліано Бастардо).
2025
Стала лавреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка за виставку «Траєкторії польотів». Жанна Кадирова — перша за останні двадцять років мисткиня, яку відзначили цією нагородою.
2026
Стала авторкою проєкту «Гарантії безпеки», яку представляє Національний павільйон України на 61-й Венеційській бієнале. Центральним об’єктом проєкту є скульптура «Оригамі Олень» (кураторська група: Ксенія Малих і Леонід Марущак).
Художницю представляють галереї GALLERIA CONTINUA (Сан-Джиміньяно, Пекін, Ле-Мулен, Гавана, Рим, Сан-Паулу, Париж) і ZAHORIAN & VAN ESPEN (Братислава, Прага).
Роботи мисткині входять до світових колекцій: National Museum of Women in the Arts (Вашингтон, США), Kunstmuseum Liechtenstein (Вадуц, Ліхтенштейн), Museum Voorlinden (Вассенар, Нідерланди), Colección SOLO (Мадрид, Іспанія), Kunsthalle Praha, Pudil Family Collection (Прага, Чехія), Kontakt. The Art Collection of Erste Group та ERSTE Foundation (Відень, Австрія), Museum of Modern Art of Warsaw (Варшава, Польща), Arsenal Gallery (Білосток, Польща), Centre Georges Pompidou (Париж, Франція), Marval Collection та Collezione Genesi (Мілан, Італія), Rigo-Saitta Collection (Женева, Швейцарія), Museum Ludwig (Кельн, Німеччина), Tyrolean State Museum (Інсбрук, Австрія), Helsinki Art Museum (Гельсінкі, Фінляндія), Castello di Rivoli Museo d’Arte Contemporanea (Турин, Італія), SCHUNCK museum (Герлен, Нідерланди), Stavanger Art Museum (Ставангер, Норвегія), Albertinum Museum (Дрезден, Німеччина), Art Collection of the German Bundestag (Берлін, Німеччина).
Також твори художниці зберігаються в українських колекціях: ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив (Київ — Донецьк), Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (Київ), Одеський національний художній музей (Одеса), Запорізький обласний художній музей (Запоріжжя).
Опис практики

Дослідниця Мілена Хомченко

Жанна Кадирова народилася в Броварах Київської області в сім’ї художника Ельфата Кадирова з Башкортостану й інженерки із села Забарівка Чернігівської області. Від 6-го класу навчалася в Державній художній середній школі імені Тараса Шевченка (нині — Київський державний художній ліцей імені Т. Г. Шевченка) на відділенні скульптури, де її основними викладач_ками були Людмила Петровська й Григорій Хусід. Після закінчення 1999 року художньої школи, що стало її основною освітою, Кадирова відразу почала активно займатися художньою практикою. Уже на початку 2000-х років вона мала перші персональні виставки в Україні й за кордоном. 

На початку 2000-х років, у період становлення своєї художньої практики, Жанна Кадирова випробовувала себе в різних медіа. Спочатку вона працювала з графікою, створюючи замальовки побутових сцен і портрети людей зі свого оточення у кольоровій серії «Фломореалізм». Хоч ця серія рідко потрапляє в поле зору критиків і мистецтвознавців, художниця послідовно впорядковувала архів зображень протягом кількох років. Апелюючи до реалізму, авторка не прагнула наслідувати зображальні техніки цього стилю, а радше документувала навколишню реальність, що стрімко змінювалася. Серія також стала відходом від звичних монохромних постановок, передбачених навчальною програмою. У 2005 році мисткиня експонувала ці роботи разом зі скульптурою «Сантехнік Толя» (2005) на першій персональній виставці «Помаранчеве літо II» у галереї «Ріджина» в Москві, яку представила спільно з Лесею Хоменко.

Доволі швидко однією з важливих тематичних ліній у практиці художниці стає критичне переосмислення радянського спадку. Від початку 2000-х років у фокусі Кадирової перебуває робота з образом працівника в радянській пропаганді. У проєкті «Дошка пошани» (2003) мисткиня перевтілюється в працівни_ць сфер освіти, громадського обслуговування, промислових підприємств та інших. У скульптурі «Сантехнік Толя» вона зображує понурого технічного спеціаліста, яким його годі було побачити на взірцевій дошці пошани чи в монументальних пам’ятниках, адже такий образ не вписувався в радянський канон. Саме від цієї скульптури техніка, на мою думку, бере початок постколоніальний метод художниці. Відтоді вона аналізує ідеологічний спадок і його зображальні засоби, фокусуючись і на концептуальному, і на візуальному складниках політики цього репресивного апарату влади й контролю. Що стосується згаданої фотографічної серії («Дошка пошани»), художниця також підважує візуальну культуру СРСР, проте використовує інші інструменти. Вона розвиває метод інсценізованих фотографій американської концептуалістки Сінді Шерман, яка критикувала накинуті суспільством, масовою культурою та медіа уявлення про ідентичність і гендер. Шерман підважувала патріархальне бачення жінки, величність історичних постатей і сакральність образів класичного мистецтва, застосовуючи грим та гіперболізуючи образи через переодягання. Схожих карикатурних персонажок Кадирова створює і у власній «Дошці пошани».

Під час Помаранчевої революції 2004 року Кадирова стає членкинею групи «Р.Е.П.», до складу якої тоді входило понад двадцять осіб [1]. Однак з 2006 року об’єднання звужується до шістьох учасни_ць, серед яких, окрім неї, — Нікіта Кадан, Лада Наконечна, Леся Хоменко, Володимир Кузнецов і Ксенія Гнилицька. Відтоді художниця поєднує колективну роботу з індивідуальною практикою або ситуативними співпрацями в межах окремих виставкових проєктів. Якщо в складі групи вона зосереджувалася на перформативних висловлюваннях у публічному просторі на межі активістського жесту, спрямованого на критику сучасності, то у своїй персональній практиці здебільшого працювала з медіумом скульптури, часто переосмислюючи радянське минуле й застарілі методи мистецької освіти в Україні.

Повертаючись до персональної практики, услід за керамічною скульптурою сантехніка Кадирова сфокусувалася на випробуванні матеріалу плитки в різних формах. Тоді з’явилися як експозиційні, так і створені для публічного простору серії робіт: «Монументи сміттю» (2005–2010), «Діаманти» (2006–2011), «Розрахунок» (2008–2009), «Лавки-графіки» (2008), «Фрукт» (2008 — 2021), «Яблуко» (2010), «Ракушки» (2009–2012) та інші. Вони мімікрували під побутові об’єкти, харчові продукти чи сміття або ж відтворювали певні процеси чи обчислювальні операції. У такий спосіб художниця не просто переносила конкретні й абстрактні форми в скульптурні об’єкти, а й часто підважувала величні та монументальні сцени чи образи сучасних і минулих ідеологій, приділяючи увагу непомітним і буденним речам. 

До такої мімікрії художниця вдавалася й у пізніших проєктах, зокрема «Second Hand» (2014–2020) і «Маркет» (2017–2018), де вона вирізала з плитки форми суконь та інших предметів одягу або ж відтворювала харчові продукти. У цих серіях Кадирова полемізує на тему ринку — як споживацького, так і мистецького. У першій — через відтворення вінтажного одягу з аналогічно вторинних будівельних матеріалів, а в другій — перетворюючи їжу на мистецькі об’єкти, а мистецький ярмарок — на продуктовий маркет. Кульмінаційним твором у межах дослідження теми ринку й ідеології (хоч і не за хронологією, проте методологічно й за критичністю висловлювання), на мій погляд, є «Монументальна пропаганда» (2013). Із цим проєктом Кадирова здобула головну премію PinchukArtCentre Prize 2013. Тоді вона створила масштабне панно з кольорової керамічної плитки й смальти, зіставляючи радянські монументальні художні засоби й капіталістичні трофеї розваг і багатства — артефакти ідеологій минулого й сучасності. 

Водночас, і далі використовуючи аналогічний матеріал, мисткиня критично поглиблює лінію осмислення радянського спадку в роботі з публічним простором. Ще 2009 року під час резиденції «Шаргород Рафінад» (місто Шаргород Вінницької області) Кадирова актуалізувала питання монументалізації історичних постатей і нечіткої політики щодо їх збереження чи знесення в Україні часів незалежності. У проєкті «Пам’ятник новому пам’ятнику» вона не просто переосмислює спосіб героїзації чи документує працівників сфери послуг замість владної верхівки, як у роботі «Сантехнік Толя», а взагалі усуває персоніфікований образ, залишаючи невпізнаний силует. Пізніше вона звертається до політики декомунізації в роботі «Реканонізація» (2017, 2021), де додає до радянських панно з постатями пастуха чи доярки золоті німби. У такий спосіб авторка канонізує господарських працівни_ць, а також зіставляє тодішній острах перед релігійними образами та їх винищення із сучасним демонтажем спадку СРСР. Часто у своїх роботах художниця акцентує на стрімких процесах нищення й почасти на недостатньому аналізі історії, яка стоїть за кожним окремим постаментом. 

На початку 2010-х років у практиці художниці можна помітити нову лінію, яка розвивалася і через альтернативні медіуми, і через нові теми. Вона починає осмислювати образ сучасної спільноти, колективу й поняття колективності як такої. Мисткиня працює з інсталяцією, яку часто доповнює перформативним компонентом. У 2012 році вона створює першу ітерацію роботи «Натовп»: скляний лабіринт колажів з газетних вирізок з постатями й портретами людей. У такий спосіб вона поміщає людину під приціл уваги — як геро_їню новин у самому колажі, так і глядач_ку в експозиційному просторі, відтворюючи сучасні механізми повсюдного нагляду в публічному просторі й медіа. В інсталяції «Перформанс» (2015) Кадирова створює інший натовп — тут герої різних часів, географії, верств чи навіть мистецьких стилів з картин локальних краєзнавчих колекцій зустрічаються в глядацькому залі будинків культури. А ще через рік, уже без оприявнених облич, художниця зіставляє десятки чи навіть сотні вікон приватних квартир чи будинків у серії «Житловий масив» (2016). Роботи цього періоду суголосні з фукольдіанською критикою впливу владних структур на свободи людини й стирання кордонів приватності. 

Хоч ці роботи фіксують помітний зсув у перспективі художниці, вони загалом стосуються теми ідеологічного впливу на суспільство — одного з перших і основних питань її практики. Певною мірою вона також актуалізує своє зацікавлення темою конструювання публічних образів, що простежується в роботі «Дошка пошани». У такий спосіб мисткиня поєднує інтереси періоду свого становлення, пов’язані з радянським минулим, з наступними етапами вагомих мистецьких висловлювань, що апелюють до сучасної медійної капіталістичної культури. 

Практика Кадирової протягом цих двадцяти років постає як послідовна й цілісна лінія розвитку критики ідеологій різних періодів і географії, а також відображення їхнього впливу на візуальну культуру. Важливою особливістю її підходу залишається вміння створювати критичний жест за допомогою прямолінійного й простого образу. За цей період вона створила комплексну мережу робіт, у якій одиничні твори часто трансформувалися в цілі серії, які мисткиня й надалі відтворювала або переосмислювала в нових контекстах і локаціях. Іноді візуальні образи окремих робіт подорожували різними серіями. Так, керамічні скульптури яблук, які вперше виникли як частина серії «Монументи сміттю», згодом з’являлися в проєкті «Розрахунок» (2008–2009) та пізніше — серії «Фрукт» (2008–2021). Ідеї, які виникали на початку становлення художниці, часто розвиваються й донині.

Також після 2014 року з’являються поодинокі роботи, що стосуються війни на сході України та анексії Криму. Серед них — серія «Досліди / Експерименти» (2014), яка містила фотографії Києва, пошкоджені азотною кислотою: місця псування зображень візуально нагадували вибухи, подібні до тих, які тоді відбувалися на Донеччині й Луганщині. За цей проєкт мисткиня здобула головну премію Future Generation Art Prize 2014. До цієї лінії належить і згадана вище робота «Натовп» у новій ітерації 2015 року, де використані українські газети акцентували на подіях анексії Криму. Після 2013 року Кадирова часто поверталася до своїх попередніх робіт і створювала їхні нові версії, розширюючи контекст і апелюючи до воєнних подій. 

Після початку повномасштабного вторгнення художниця зосередила всю увагу на роботі з артефактами, образами й ландшафтами війни. Подібно до російських атак, вона вторгається в мирні краєвиди й ідилічні сцени, вишивкою написів «Повітряна тривога» в серії «Тривога» (2022). Знайдені в селі Березово на Закарпатті (а згодом і в інших місцях) камені, які за формою нагадують традиційний український хліб, вона представила як паляниці в однойменній серії скульптур (2022). У серії «Біженці» (2023) мисткиня евакуює з прифронтових регіонів кімнатні рослини, а в інсталяції «Будинок культури» (2023) — предмети побуту й ціле приміщення, повертаючи до життя пошкоджену флору або документуючи наслідки атак на житлову й культурну інфраструктуру. Її практика часто переходить у формат документації та масштабного волонтерства. Лише з продажу робіт «Паляниця» вона передала на підтримку Збройних Сил України понад пів мільйона євро (від початку 2022 до кінця 2025 року). 

У 2020-х роках мисткиня презентувала низку великих персональних і ретроспективних виставок в Україні й країнах Європи, а також взяла участь у групових проєктах та бієнале на більшості континентів. У 2026 році проєкт Жанни Кадирової «Гарантії безпеки» експонується в Національному павільйоні України на Венеційській бієнале. Його центральний об’єкт — «Оригамі Олень», який евакуювали з Покровська Донецької області, де нині тривають запеклі бої. Проєкт апелює до подій 1994 року, коли Україна передала свій ядерний потенціал в обмін на гарантії безпеки, що виявилися марними в умовах сучасної війни.

Кадирова активно реалізує проєкти по всьому світі, проте залишається жити й працювати в Києві. 

  1. Повний склад групи: Анатолій Бєлов, Артур Бєлозьоров, Дмитро Бугайчук, Ксенія Гнилицька, Кирило Гриньов, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Борис Кашапов, Ярослав Коломійчук, Володимир Кузнецов, Саша Макарська, Лада Наконечна, Олександр Семенов, Олександра Суліменко, Сергій Сірий, Віктор Харкевич, Леся Хоменко, Олеся Трофименко (Целованська), Володимир Щербак, Аліна Якубенко.
Показати більше
Художні роботи та Документи
Жанна Кадирова. «Російська ракета». 2022–дотепер. Наліпка
Жанна Кадирова. «Російська ракета». 2022–дотепер. Наліпка
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. «Паляниця». 2022–дотепер. Знайдене річкове каміння, стіл, скатертина
Жанна Кадирова. «Паляниця». 2022–дотепер. Знайдене річкове каміння, стіл, скатертина
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. Із серії «Щоденник подорожей». 2022. Маркер, папір
Жанна Кадирова. Із серії «Щоденник подорожей». 2022. Маркер, папір
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. Серія «Щоденник подорожей» 2022. Маркер, папір
Жанна Кадирова. Серія «Щоденник подорожей». 2022. Маркер, папір
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. Із серії «Тривога». 2022. Ручна вишивка невідом_ої автор_ки, машинна вишивка тексту, текстиль
Жанна Кадирова. Із серії «Тривога». 2022. Ручна вишивка невідом_ої автор_ки, машинна вишивка тексту, текстиль
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. Із серії «Тривога». 2022. Ручна вишивка невідом_ої автор_ки, машинна вишивка тексту, текстиль
Жанна Кадирова. Із серії «Тривога». 2022. Ручна вишивка невідом_ої автор_ки, машинна вишивка тексту, текстиль
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. Серія «Тривога». 2022. Ручна вишивка невідом_ої автор_ки, машинна вишивка тексту, текстиль
Жанна Кадирова. Серія «Тривога». 2022. Ручна вишивка невідом_ої автор_ки, машинна вишивка тексту, текстиль
Жанна Кадирова

Жанна Кадирова. «Оригамі Олень». 2019. Скульптура в публічному просторі
Жанна Кадирова. «Оригамі Олень». 2019. Скульптура в публічному просторі
Жанна Кадирова

Виставки
2026
Security Guarantees, Ukrainian Pavilion at the 61st Venice Biennale, Венеція (Італія)
2026
INSTRUMENT, Galleria Continua / Сан-Джиміньяно (Італія)
2026
Sliced Realities, Thomas Mann House, Лос-Анджелес (США)
2026
«Дивлячись у розриви IV», Jam Factory Art Center, Львів (Україна)
2026
ECHOES OF TUMULT, CTM Festival 2026, Берлін (Німеччина)
2025
Strategic Locations, GALLERIA CONTINUA / Париж (Франція)
2025
«Інструмент», організовано RIBBON International та Ukrainian Railways, Львівський залізничний вокзал (Україна)
2025
IHME Helsinki Commission, 2025, The Forest, Power Station Museum, Гельсінкі (Фінляндія)
2025
Awulsja, curated by Monika Szewczyk, ARSENAL GALLERY POWER STATION, Білосток (Польща)
2025
«Хліб», National Center Ukrainian House, Київ (Україна)
2025
«Різні місця», National Art Museum of Ukraine, Київ (Україна)
2025
Berättelser från Skogen, Sikås Art Center, Хаммердаль (Швеція)
2025
Bi_AM — International Art Biennial of Antioquia and Medellín, Медельїн (Колумбія)
2025
ArtVilnius’25, Lithuanian Exhibition and Congress Centre LITEXPO, Вільнюс (Литва)
2025
Realities Building, Messe Wien, Відень (Австрія)
2025
Radical Hope, Golden Thread Gallery, Белфаст, Північна Ірландія (Велика Британія)
2025
«Дивлячись у розриви II», Artsvit Gallery & Center for Contemporary Culture in Dnipro, Дніпро (Україна)
2025
Voices from Ukraine. Borderlands, BWA Gallery, Зелена-Гура (Польща)
2025
Voices from Ukraine. Borderlands, Labirynt Gallery, Люблін (Польща)
2025
Voices from Ukraine. Borderlands, BWA Gallery, Вроцлав (Польща)
2025
The Forest, IHME Helsinki Commission 2025, Power Station Museum, Гельсінкі (Фінляндія)
2025
Home Beyond the Dawn / 夜明けの向こうの故郷, Expo 2025, Осака (Японія)
2025
material messenger, RAUM SCHROTH at the Museum Wilhelm Morgner, Зост (Німеччина)
2025
«Мистецтво після 2000 року. Глосарій», Ukrainian House, Київ (Україна)
2025
At the Table. Eating and Drinking in Contemporary Art, Museum Ostwall, Дортмунд (Німеччина)
2025
And The Wind Will Carry Us Away, Stasys Museum, Паневежис (Литва)
2025
WIECZNE TRWANIE, Galeria Domu Norymberskiego, Краків (Польща)
2025
Women at War, North Dakota Museum of Art, Північна Дакота (США)
2025
«Палаючи», k41community.fund, Київ (Україна)
2024
Border Memory, Uppsala Art Museum, Уппсала (Швеція)
2024
Anxiety, Czech Centre, Софія (Болгарія)
2024
Unexpected, Galerie Rudolfinum, Прага (Чехія)
2024
Anxiety, Galleria Continua, Сан-Джиміньяно (Італія)
2024
DEVIL OF COMPARISONS, Palazzo Chigi Zondadari, Сієна (Італія)
2024
«Тривога», Tourist Information Center, Запоріжжя (Україна)
2024
Іmagine Home, Het Noordbrabants Museum ('s-Гертогенбос) (Нідерланди)
2024
Art from the Romantic Period to the Present Day, Albertinum Museum, Дрезден (Німеччина)
2024
Food in Art, the Museum of Contemporary Art in Krakow MOCAK, Краків (Польща)
2024
Chez Paint it Black, A temporary restaurant entirely imagined by artists, Турин (Італія)
2024
«GogolFest. Покрова», міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, Запоріжжя (Україна)
2024
Women at War, University of Manitoba School of Art Gallery, Вінніпег (Канада)
2024
Women at War, Chicago Cultural Center, Чикаго (США)
2024
Ouverture 2024, Piazza Mafalda di Savoia, Ріволі — Турин (Італія)
2023
«Траєкторії польотів», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2023
Out of Home, Munich Documentation Center for the History of National Socialism, Мюнхен (Німеччина)
2023
Daily Bread, A first Retrospective, Kunstverein, Ганновер (Німеччина)
2023
«Паляниця», TAM, Велико-Тирново (Болгарія)
2023
Grain: Burning issue, Volkskundemuseum, Відень (Австрія)
2023
Futuromarennia: Ukraine and Avant-Garde KUMU, Таллінн (Естонія)
2023
After the war, Contemporary Art Week, Пловдив (Болгарія)
2023
Art and Life in Times of War, Württembergischer Kunstverein, Штутгарт (Німеччина)
2023
Romantic Route 3 Arts Festival, Тайвань
2023
Couvent Levat, Марсель (Франція)
2023
Kaleidoscope of (Hi)stories. Ukrainian Art 1912–2023, Albertinum, Дрезден (Німеччина)
2023
Kaleidoscope of (Hi)stories. Ukrainian Art 1912–2023, Museum de Fundatie, Зволле (Нідерланди)
2023
Chronic Hunger — Chronic Desire, Timișoara 2023 European Capital of Culture, Тімішоара (Румунія)
2023
Food Age. Food as Influencer, Galleria Nazionale di Arte Moderna, Рим (Італія)
2023
Women at War, Stanford in Washington, Вашингтон (США)
2023
Women at War, Florida State University Museum of Fine Arts, Таллагассі (США)
2023
8th Biennial of Contemporary Mosaic of Ravenna, Biblioteca Classense, Sala del Mosaico, Равенна (Італія)
2023
«Фонтан-гриб», Бірючий острів (Україна)
2022
Palianytsia, the Theater of Hopes and Expectations, Дюссельдорф (Німеччина)
2022
Palianytsia, Galleria Continua Marais, Париж (Франція)
2022
Material Evidence, Stavanger Kunstmuseum, Ставангер (Норвегія)
2022
Palianytsia, Konig Gallery, Берлін (Німеччина)
2022
Palianytsia, Echigo-Tsumari Art Field Triennale, префектура Ніїґата (Японія)
2022
Palianytsia, Riva San Biasio, Венеція (Італія)
2022
«Паляниця», село Березове, Закарпаття (Україна)
2022
Kochi — Muziris Biennale 2022, Кочі (Індія)
2022
Fire and Hope, Gallery NTK, Прага (Чехія)
2022
«Серце землі», Mystetskyi Arsenal, Київ (Україна)
2022
«Музи не мовчать», Center of Architecture, Design and Urbanism Gunpowder TOWER, Львів (Україна)
2022
Triennale Ukrainian Cross-Section 2022. UKRAINE! UNMUTED, Kaunas Central Post Office, Каунас (Литва)
2022
Tod und das Mädchen / Death and the Maiden, Kunstforum Wien (tresor space), Відень (Австрія)
2022
We No Longer Feel the Future, MUZA — Eretz Israel Museum, Тель-Авів (Ізраїль)
2022
«Робоча кімната», Artsvit Gallery, Дніпро (Україна)
2022
Bangkok Art Biennale 2022. Chaos : Calm, Бангкок (Таїланд)
2022
Renewal [Odnowa] Biennale Zielona Góra 2022, Зелена-Гура (Польща)
2022
Working Room, A:D: Curatorial, Берлін (Німеччина)
2022
What is depicted here? Working room residency, Folkwang Museum, Ессен (Німеччина)
2022
«Робоча кімната», Residence exhibition, Івано-Франківськ (Україна)
2022
Stolen sun, Miguel Abreu Gallery, Нью-Йорк (США)
2022
Traditional Replays, Zhanna Kadyrova and Lada Nakonechna, Druh Druha, BWA, Варшава (Польща)
2022
UKRAINA, Rikstolvan, Сімрісхамн (Швеція)
2022
Women at War, Fridman Gallery, Нью-Йорк (США)
2022
Women at War, Eastern Connecticut State University, Віллімантік (США)
2022
Women at War, Wesleyan University, Міддлтаун (США)
2022
XII ED. DEMANIO MARITTIMO.KM-278, Марцокка-ді-Сеніґаллія (Італія)
2022
«Музи не мовчать», Center of Architecture, Design and Urbanism «Gunpowder Tower», Львів (Україна)
2022
War diaries, Contemporary Art Space, Батумі (Грузія)
2022
War diaries, gallery Artbeat, Тбілісі (Грузія)
2022
The Artist as a Witness, Parlamentarium of the European Parliament, Брюссель (Бельгія)
2022
State of emergency, Catinca Tabacaru gallery, Бухарест (Румунія)
2022
Unfolding Landscapes, Landscapes and Pooetics in Contemporary Ukrainian Art, KunstCentret Silkeborg Bad, Сількеборг (Данія)
2021
Market- Extra Dolce, Rhinoceros Gallery, Fondazione Alda Fendi Esperimenti, Рим (Італія)
2021
Landmarks, Una Boccata d’Arte, Fondazione Elpis and Galleria Continua, Тольфа, Лаціо (Італія)
2021
«Купатися у водоймі заводу було заборонено», M17 Contemporary Art Center, Київ (Україна)
2021
Ichihara-Puscha Voditsya, Ichihara Art & Mix Festival, Goi Station, Ітіхара (Японія)
2021
Look! Exposing Art and Fashion, Marta Herford Museum, Герфорд (Німеччина)
2021
Land, Property and Commons, Семмерінзькі гори (Австрія)
2021
Truc a’ faire, curated by JR, Galleria Continua, Париж (Франція)
2021
«Фрукти», M17 Contemporary Art Center, Київ (Україна)
2021
Landmarks, Тольфа (Італія)
2020
(Almost) Involuntary Sculptures, with Jiří Kovanda, Zahorian & Van Espen Gallery, Братислава (Словаччина)
2020
«Плавати у водоймі заводу було заборонено», Invogue gallery, Одеса (Україна)
2020
Market, site specific performance and installation, Ukrainian Institute, Нью-Йорк (США)
2020
Market, site-specific performance, Armory Show, Нью-Йорк (США)
2020
«Чому у Львові будуть художниці», Lviv Municipal Art Center, Львів (Україна)
2020
WBS70 — 50 years later: Reception of the prefabricated building in contemporary art, Raskolnikow Kunsthaus, Дрезден (Німеччина)
2020
The monument, the toil and the hippocampus, La Kunsthalle Mulhouse, Мюлуз (Франція)
2020
JISP Shanghai, Шанхай (Китай)
2020
Fear, Galeria Arsenał elektrownia, Білосток (Польща)
2020
Crack up crack down, Uyazdovski castle, Варшава (Польща)
2020
Still Still Life, Sara Hilden Museum, Тампере (Фінляндія)
2020
Fantastic Utopias, Rocca di Angera (Італія)
2020
Apple, Lenin St., Перм (Росія)
2019
Animalier, Villa Pacchiani Centro Espositivo, Санта-Кроче-сулл'Арно, Піза (Італія)
2019
Extra Dolce, Fondazione MACC, Сардинія (Італія)
2019
Resistance of Matter, Galleria Continua, Ле-Мулен (Франція)
2019
Permiso para el coctel, Galleria Continua, Гавана (Куба)
2019
Resistance of Matter, Zahorian & Van Espen Gallery, FOAF Prague, Прага (Чехія)
2019
«Ентропія», MetaCulture, Київ (Україна)
2019
«Фестиваль «Фантазери»», Драгобрат (Україна)
2019
«Відкриття», Museum of Contemporary Art, Херсон (Україна)
2019
HOTEL EUROPA: Their Past, Your Present, Our Future, Open Space of Experimental Art, Тбілісі (Грузія)
2019
CrackUpCrackDown, THE 33RD BIENNAL OF GRAPHIC ARTS, Любляна (Словенія)
2019
May you live in interesting times, 58th International Art Exhibition, Venice Biennale, Венеція (Італія)
2019
«Оріґамі (Олень)», Покровськ (Україна)
2019
«Геометрія», Карпати (Україна)
2018
Market, site specific performance, Pulse Miami, Флорида (США)
2018
«Маркет», site specific performance, Kyiv Art Week, Київ (Україна)
2018
«Власний простір», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2018
The Fabric of Felicity, Garage Gallery, Москва (Росія)
2018
«Неошаманізм. Ритуальна влада», Бірючий півострів, Мелітопольський краєзнавчий музей (Україна)
2018
«Фестиваль «Фантазери»», Драгобрат (Україна)
2018
Werkschau, Spinnerei Leipzig, Лейпциг (Німеччина)
2018
Permanent revolution, Ludwig Museum, Будапешт (Угорщина)
2018
«Оріґамі (Журавель)», Івано-Франківськ (Україна)
2018
«Субтитри», Київ (Україна)
2018
«Календар», велопарковка, Покровськ (Україна)
2017
Market, site specific performance, Art Monte Carlo fair, Монте-Карло (Монако)
2017
«Житловий масив», квартира 14, Київ (Україна)
2017
The Invisible Cities, UNAICC = National Union of Cuban Architects and Construction Engineers, Гавана (Куба)
2017
«Свята скасовано!», Kyiv Biennial 2017, Ukrainian Institute of Scientific, Technical and Economic Information, Київ (Україна)
2017
«Анонімне суспільство», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2017
Montezuma, Fontana, Mirko La scultura in mosaico dalle origini a oggi, MAR - Museo d’Arte della città, Равенна (Італія)
2017
Public Art Festival “ART PROSPECT-BISHKEK: GREEN ZONES — NEW BREATH”, Бішкек (Киргизстан)
2017
Reconstruction of memory, DOX Centre for Contemporary Art, Прага (Чехія)
2017
Continua Spheres ENSEMBLE, Cent quarter 104, Париж (Франція)
2017
«Дім культури», coworking 4 City, Одеса (Україна)
2017
Stan zagrozenia, Pracownia duzy pokoj, Варшава (Польща)
2017
Urbs sacra, Mains d’Œuvres, Париж (Франція)
2017
«Секонд-хенд. Київська кінофабрика», Gogolfest 2017, Київ (Україна)
2017
Attention border, Arsenal gallery, Білосток / Labyrint gallery, Люблін (Польща)
2017
Spaces, Galerie La Cave, Женева (Швейцарія)
2017
«Над Богом 2017», Вінниця (Україна)
2017
“ Sci-Fi!” International Kansk Festival, Forest behind the Kansk Drama Theatre, Канськ (Росія)
2017
«Бірючий 2017», International symposium of contemporary art Ukraine, Бірючий (Україна)
2017
«Дім культури», Izolyatsia. Platform for Cultural Initiatives, Київ (Україна)
2017
The story about certain histories, Galeria labirynt, Люблін (Польща)
2017
«Музей міста Свєтлограда», Lisichansk Local History Museum, Лисичанськ (Україна)
2017
Snake, Gareev Botanical Garden, Бішкек (Киргизстан)
2016
Mia casa, mia fortezza, galleria Continua, Сан-Джиміньяно (Італія)
2016
Perfomance V, Kulturni Centar Nikola Đurković, Котор (Чорногорія)
2016
«Хохуля з Денисом Рубаном», Detenpula gallery, Львів (Україна)
2016
Crypsis with Alice Nikitinova, PLATO — platform (for contemporary art), Острава (Чехія)
2016
Yours/Mine, Бükü — Bureau for Cultural Translations, Лейпциг (Німеччина)
2016
«НаВіяне», Shishaki Fest, Cinema O. Dovzhenko, Шишаки (Україна)
2016
«Соціальний контракт», Izolyatsia. Platform for Cultural Initiatives, Київ (Україна)
2016
Bud’mo!, BWA Zielona Gora, Зелена-Гура (Польща)
2016
Museum on/off / Museum (science) fictions, Centre Pompidou, Париж (Франція)
2016
The School of Prosperity. A Class of the School of Kyiv, Kyiv Biennial 2015, MUSA, Відень (Австрія)
2016
«Де не де», Institute of Scientific-Technical and Economic Information, Київ (Україна)
2015
«Твоє/Моє», Small Gallery Art Arsenal, Київ (Україна)
2015
Experiments with Lada Nakonechna, BWA gallery, Варшава (Польща)
2015
Perfomance IV, Old cinema, Восс (Норвегія)
2015
«Перформанс III», The School of Kyiv — Kyiv Biennial 2015, National Pedagogical Dragomanov University, Київ (Україна)
2015
«Перформанс II», Cinema “Russia”, Вінниця (Україна)
2015
«Перформанс I», Cinema O. Dovzhenko, Шишаки (Україна)
2015
Alteration, kunstraum Innsbruk, Інсбрук (Австрія)
2015
«Секонд-хенд», Art Zavod Platforma, Київ (Україна)
2015
The School of Kyiv — Kyiv Biennial 2015 — Leipzig class. Seminar: Politics of Form, Galerie für Zeitgenössiche Kunst, Лейпциг (Німеччина)
2015
The School of Kyiv. Karlsruhe Class, Lecturer: Alexandra Exter, Badischer Kunstverein, Карлсруе (Німеччина)
2015
Follia Continua!, Cent quatre, Париж (Франція)
2015
«Бірючий 10 × 15», 10th International symposium of contemporary art Ukraine, Бірючий (Україна)
2015
«Над Богом 2015», Вінниця (Україна)
2015
«Зона миру і свободи», Shishaki Fest, cinema O.P. Dovzhenko, Шишаки (Україна)
2015
«Рекреація», Symposium of Contemporary Art, Іршанськ (Україна)
2015
«Майстер Арт», Vozdvizhenka Art House, Київ (Україна)
2015
Hope, Ukraine pavilion, the 56th Venice Biennale, Венеція (Італія)
2015
Trotz allem, Polish institut, Дюссельдорф (Німеччина)
2015
Borderlands, Grad gallery, Лондон (Англія)
2014
Street collection, Baro galeria, Сан-Паулу (Бразилія)
2014
Post Pop. East meets West, Saatchi Gallery, Лондон (Велика Британія)
2014
R.E.P. 10 lat. O metodzie, Galeria Labirynt, Люблін (Польща)
2014
Through Maidan and Beyond, Architekturzentrum, Відень (Австрія)
2014
«21 художник, відібраний до короткого списку Future Generation Art Prize 2014», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2014
«Бірючий 014», International symposium of contemporary art, Бірючий (Україна)
2014
Sister europe, Kunstraum Lakeside, Клагенфурт (Австрія)
2014
Everything and Nothing, Skuc Gallery, Любляна (Словенія)
2014
Open City, Art Festival in Public Spaces, Люблін (Польща)
2014
The Ukrainians, DAAD, Zimmerstrabe, Берлін (Німеччина)
2014
«Мистецтво окупації», Artists Union, Тернопіль (Україна)
2014
«Місця», National Art Museum of Ukraine, Київ (Україна)
2014
«Страх і надія», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2014
Upstairs, Museum of Moscow, Москва (Росія)
2013
Data Extraction, Galleria Continua / Сан-Джиміньяно (Італія)
2013
«20 художників, відібраних до короткого списку премії PinchukArtCentre 2013», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2013
Sphères 6, GALLERIA CONTINUA / Les Moulins, Буассі-ле-Шатель (Франція)
2013
Miejsca. Laureaci Nagorody im. K. Malewicza, Arsenal Gallery, Білосток (Польща)
2013
Lenin: icebreaker, special project of the 5th Moscow Biennale, Lenin Icebreaker, Мурманськ (Росія)
2013
«Бірючий 013», Бірючий острів (Україна)
2013
Nouvelles Vagues, Palais de Tokyo, Париж (Франція)
2013
Monument to the Monument, Ukrainian Pavilion, 55th Venice Biennale, Венеція (Італія)
2013
Sopromat [strength of materials], ArtPlay, Москва (Росія)
2013
In the Heart of the Country, Museum of Modern Art of Warsaw, Варшава (Польща)
2013
Ukrainian News, Centre for Contemporary Art Ujazdowski Castle, Варшава (Польща)
2013
«Система координат», Yermilov Centre, Харків (Україна)
2013
«Фонтан-гриб», Бірючий острів (Україна)
2012
«Натовп», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2012
Asphalt, Centre for Contemporary Art Ujazdowski Castle, Варшава (Польща)
2012
«Практика», Lavra gallery, Київ (Україна)
2012
Spheres 5, Galleria Continua / Le Moulin (Франція)
2012
«Бірючий 012», Бірючий острів (Україна)
2012
«Київський скульптурний проєкт», Grishko Central Botanical Garden, Київ (Україна)
2012
«Сховище сучасного мистецтва», courtyard of Lavra Gallery, Київ (Україна)
2012
«Подвійна гра», Special Project, First Kyiv International Biennale ARSENALE 2012, Київ (Україна)
2012
«Фальшиві дзеркала», Lavra Gallery, Київ (Україна)
2012
«Міф: українське бароко», National Art Museum of Ukraine, Київ (Україна)
2012
«GENDER — право на самоконструювання в патріархаті», Izolyatsia. Platform for Cultural Initiatives, Донецьк (Україна)
2012
«Дні квартирних виставок «Нульовий бюджет»», Харків (Україна)
2012
Angry birds, Museum of Modern Art, Варшава (Польща)
2012
«Жіноча гільдія», Visual Culture Research Center, Київ (Україна)
2011
City Project, Black Square Gallery, Маямі (США)
2011
«Невидимі форми», Mala Halereya Mystetsʹkoho Arsenalu, Київ (Україна)
2011
«Виставка 20 художників, відібраних до короткого списку премії PinchukArtCentre 2011», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2011
On/Off, Art House, Москва (Росія)
2011
«Мистецьке тренування: долучайся до міської гри!», Вроцлав (Польща) та Київ (Україна)
2011
(REP) Impossible Community, Moscow Museum of Modern Art, Москва (Росія)
2011
3+6, apartment exhibition, Москва (Росія)
2011
«Незалежність», Mystetskyi Arsenal, Київ (Україна)
2011
Phantom Monuments, Garage Center for Contemporary Culture, Москва (Росія)
2011
«Форма світла», Пейзажна алея, Київ (Україна)
2010
«Провідник», Lavra Gallery, Київ (Україна)
2010
Ukrainian Art Platform, ART Paris, Grand Palais, Париж (Франція)
2010
«(REP) Великий сюрприз», National Art Museum of Ukraine, Київ (Україна)
2010
(REP) Eurorenovation in Europe, Kunstraum, Мюнхен (Німеччина)
2010
«Від міста до міста», Musical Theatre, Київ (Україна)
2010
ЯКЩО / ЕСЛИ / IF, Museum of Contemporary Art PERMM, Перм (Росія)
2010
Tape it, Oui Gallery, Гренобль (Франція)
2010
«Тест на абстрактне бачення», Ya Gallery, Київ (Україна)
2010
«Ті, хто прийшов у 2000-х», CCA М17, Київ (Україна)
2010
Apple, Lenin St., Перм (Росія)
2009
Calculation, Regina Gallery, Москва (Росія)
2009
«Обчислення», Рор-up project, Київ (Україна)
2009
The Conquered City, Regina Gallery, Москва (Росія)
2009
«Нова історія», Kharkiv Art Museum, Харків (Україна)
2009
«Погляди», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2009
«На стіні», LABgarage Gallery, Київ (Україна)
2009
MoskwApolice, Museum of Contemporary Art PERMM, Перм (Росія)
2009
(REP) No More Reality: Crowd and Performance, Depo Gallery, Стамбул (Туреччина)
2009
«Пам’ятник новому пам’ятнику», Lenin St., Шаргород (Україна)
2008
«(REP) Мистецтво як подарунок», PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2008
«Транзит», Ya Gallery, Київ (Україна)
2008
(REP) Another city. Another life, Zacheta Gallery, Варшава (Польща)
2008
(REP) No more reality, De Appel Art Centre, Амстердам (Нідерланди)
2008
(REP) Satellite Tunes, National University of Fine Arts, Будапешт (Угорщина)
2008
(REP) Alphabetical Order, Index Gallery, Стокгольм (Швеція)
2008
The Invisible Difference, Art Strelka Projects Gallery, Москва (Росія)
2008
«Фестиваль «АрхШаргород»», Шаргород (Україна)
2008
XV years, Vinzavod, Москва (Росія)
2008
(REP) Witnesses to the Impossible, 2nd Moscow Biennale of Contemporary Art, Moscow Center of Art, Москва (Росія)
2008
«(REP) Проєкт спільнот», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2008
Generation UsA, PinchukArtCentre, Київ (Україна)
2008
«Лавки–графіки», «City — Territory of Art» project, Київ (Україна)
2007
Prace, with Alice Nikitinova, Nod Gallery, Прага (Чехія)
2007
«Робота», with Alice Nikitinova, Mala Halereya Mystetsʹkoho Arsenalu, Київ (Україна)
2007
«Наповнення», Gallery L-Art, Київ (Україна)
2006
Diamonds, Regina Gallery, Москва (Росія)
2006
«Діаманти», with Andriy Sagaidakovsky, Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2006
«Звітний проєкт», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2006
Modus R: Russian Formalism Today, The Newton Building, Miami Design District, Маямі (США)
2006
Testing station, Skulpture Hus, Стокгольм (Швеція)
2006
(REP) Postorange, Kunsthalle, Відень (Австрія)
2006
«(REP) Ти?!», TSEKH Gallery, Київ (Україна)
2006
8=8, L-Gallery, Москва (Росія)
2006
(REP) Intervention, part of the project “24 Hours. Ukraine”, Centre for Contemporary Art Ujazdowski Castle, Варшава (Польща)
2006
Contested Spaces in Post-Soviet Art, Sidney Mishkin Gallery, Нью-Йорк (США)
2006
Hot Ukraine cool Ukraine, Moscow Center of Art, Москва (Росія)
2005
ORANGE SUMMER II, with Lesia Khomenko, Regina Gallery, Москва (Росія)
2005
Ukrainian Art and the Orange Revolution, Ukrainian Institute of Modern Art, Чикаго (США)
2005
«(REP) Інтервенція», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2005
«Контроль», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2005
Do It Yourself, Art Strelka, David Ter-Oganyan’s showcase, Москва (Росія)
2005
Do It Yourself, Tomacz Vanek showcase, Прага (Чехія)
2005
«(REP) Український Ермітаж», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2005
«Загублене», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2004
«R.E.P. (Революційний експериментальний простір)», Center for Contemporary Art, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Київ (Україна)
2004
«Епоха романтизму», Ukrainian-Polish project, Ukrainian Artists Union, Київ (Україна)
2004
«Гра з архетипами», National Center of Folk Culture Ivan Honchar Museum, Київ (Україна)
2003
«21 погляд», Soviart Gallery, Київ (Україна)
2003
Art-Klyazma, International Art Festival, Москва (Росія)
2002
«Блакитна грязь», Guelman Gallery, Київ (Україна)
2002
«Бульвар БіБікова», Soviart Gallery, Київ (Україна)
Бібліографія
  1. Буцикіна Є. Втілена міська пам’ять: прогулянка, руїна та естетика турботи в сучасній Україні (кейс Тячева). Українські культурологічні студії. № 2 (17), 24.12.2025.
  2. Буцикіна Є. Рецепція радянської спадщини в сучасному українському мистецтві: бути присутніми, щоб визнати минуле. Суспільне Культура, 02.01.2025.
  3. Вебсайт Жанни Кадирової
  4. Глеба Г. Влада Ралко та Жанна Кадирова про участь у виставці «Чому у Львові будуть художниці». Your Art, 04.06.2021.
  5. Гоголь Л. Жанна Кадирова: «На електронну пошту приходили анонімні листи з нереальною кількістю ненормативної лексики». Korydor, 14.10.2018.
  6. Карпець Ю. Слово в українському мистецтві під час повномасштабної війни. Суспільне Культура, 29.11.2023.
  7. Корнійчук Л. У палатках: на барикадах і в музеях: як Помаранчева революція змінила сучасне українське мистецтво. Сенсор, 21.11.2023.
  8. Кравчук К. «Публичное» в современном украинском искусстве: Жанна Кадырова. ART UKRAINE, 02.10.2013.
  9. Кравчук Ю. Искусство и город: от социалистической утопии к капиталистической антиутопии. ART UKRAINE, 26.12.2013.
  10. Лібет С. Жанна Кадирова про фестивалі, резиденції та мандрівки. Your Art, 23.07.2020.
  11. Малих К. Жанна Кадирова — про Венеційську бієнале, підтримку війська та силу мистецтва. Vogue, 29.07.2025.
  12. Манукян Ю. «Р.Е.П. Історія»: критичний погляд на феномен групи. Korydor, 17.02.2025.
  13. Осадча О. Вперше за 20 років Премію Шевченка у візуальному мистецтві виграла жінка. Це Жанна Кадирова і ось яким є її творчий метод. 09.03.2025.
  14. Пастух Т. Про метамодернізм, дівчину Ліду, колгоспницю і Памфіра. Збруч, 15.09.2024.
  15. Полікарчук І. Zhanna Kadyrova / Жанна Кадирова. Secondary Archive, 2021.
  16. Повернення історії. Деколоніальність і мистецтво в Україні після 1991 року / за ред. Катерини Ботанової. Київ : Publish Pro, 2025.
  17. Сергацкова С. Прощай, духлесс! ART UKRAINE, 09.12.2013.
  18. Слободяник Д. Художниця Жанна Кадирова про перемогу в Маямі, проекти на злобу дня і «фрукти» з бетону. Vogue, 17.01.2019.
  19. Соловйов О. Кадирова Жанна Ельфатівна. Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. Дзюба, А. Жуковський, М. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011, оновл. 2025.
  20. Тихоненко К. Жанна Кадирова. Ретроспектива «Щоденний хліб» у Ганновері. ArtsLooker, 16.04.2023.
  21. Червоник О. Біографічний проект: Жанна Кадирова. Medium, 03.01.2018.
  22. Чому в українському мистецтві є великі художниці / за ред. Катерини Яковленко. Київ : Publish Pro, 2019.
  23. Шабловський С. Мандрівка бетонного оленя, або Жанна Кадирова в «Арсеналі». Culture.pl, 17.02.2026.
  24. Яковленко К. Екстер, Яблонська та Кадирова: українські художниці на Венеціанській Бієнале. Лівий Берег, 09.05.2019.
  25. Bastardo M. Zhanna Kadyrova. Anxiety. Juliet, April 29, 2024.
  26. Butsykina Y. Embodied Urban Memory: Walking, Ruins, and the Aesthetics of Care in Contemporary Ukraine (Tiachiv Case Study). Українські культурологічні студії, no. 2 (17): 38–42, December 24, 2025.
  27. Gayer J. Direct Experience: A Conversation with Zhanna Kadyrova. Sculpture, March 3, 2026.
  28. Higgins Ch. “This is our reality”: The Ukrainian Artist Putting Bomb-Blasted Roads in a Gallery. The Guardian, October 30, 2023.
  29. Karpets Y. Inner Space: The Word in Ukrainian Art Amid the Full-Scale War. ArtsLooker, November 27, 2023.
  30. Lloyd K. Zhanna Kadyrova. Burlington Contemporary, May 20, 2022.
  31. Повернення історії. Деколоніальність і мистецтво в Україні після 1991 року / за ред. Катерини Ботанової. Київ : Publish Pro, 2025 / Reclaiming History. Decoloniality and Art in Ukraine after 1991 / ed. Kateryna Botanova. Kyiv : Publish Pro, 2025.
  32. R.E.P. Revolutionary Experimental Space / ed. R.E.P. group. Berlin : The Green Box, 2015.
  33. Radkevych V. Art of Resistance: An Interview with Zhanna Kadyrova on Ukrainian Art during the Russian War. FIELD, Fall 2025.
  34. Tchkonia S. Zhanna Kadyrova, The Power of Art. METAL.
  35. Tykhonenko K. Zhanna Kadyrova. Daily Bread. A First Retrospective in Hannover. ArtsLooker, April 16, 2023.
  36. Why There Are Great Women Artists in Ukrainian Art / ed. Kateryna Iakovlenko. Kyiv : Publish Pro, 2019.
  37. Zhanna Kadyrova / ed. Björn Geldhof and Christoph Platz-Gallus. Berlin : Distanz, 2026.
  38. Zhanna Kadyrova. Album 2013 / ed. Nelly Podgorska. Italy : Mayer, 2013.
Локація
Графік
Календар
Цей веб-сайт використовує файли cookie

Ми використовуємо файли cookie для персоналізації контенту та реклами, надання функцій соціальних мереж та аналізу трафіку. Ми також передаємо інформацію про ваше використання нашого сайту нашим партнерам із соціальних мереж, реклами та аналітики, які можуть поєднувати її з іншою інформацією, яку ви надали їм або яку вони зібрали під час використання вами їхніх послуг.