«Є воля – є шанс» – спільна виставка Фонду «АНТИСНІД» та PinchukArtCentre, присвячена темі СНІДу в сучасному мистецтві
Фонд Олени Пінчук «АНТИСНІД», спільно з PinchukArtCentre, представляє спеціальний проект «Є воля – є шанс» – виставку, присвячену темі СНІДу в сучасному мистецтві і приурочену до 10-річчя фонду. В експозицію, яка відкрилась напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом (1 грудня), увійшли роботи знаменитих закордонних і українських авторів: Демієна Хьорста, Ай Вейвея, Нен Ґолдін, Фелікса Ґонзалеса-Торреса, Сергія Браткова та Іллі Чічкана. Кожен з них, так чи інакше, у своєму житті або в мистецтві зіткнувся з темою СНІДу.
Ключова ідея проекту закладена в назві однойменної роботи Демієна Хьорста «Є воля – є шанс», представленої в арт-центрі. Це воля до перемоги над СНІДом – однією з наймасштабніших епідемій, з якою зіткнувся світ і Україна, і шанс зупинити її, змінивши життя мільйонів людей.
Олена Пінчук, засновниця фонду «АНТИСНІД»: «Роботи, які нам вдалося зібрати на виставці з символічною назвою «Є воля – є шанс», об’єднуються в історію того, як арт-спільнота реагувала на епідемію СНІДу. Численні роботи, які ви побачите сьогодні, створені на основі особистих переживань художників, які втратили близьких людей. Роботи, що стали частиною виставки, – це історії втрат і надій, історії про те, як змінювалося ставлення суспільства до людей, котрих торкнулася епідемія СНІДу, як потреба вижити зрушувала культурні рамки того, про що прийнято і про що не прийнято говорити в суспільстві. Сподіваюся, ця виставка зможе достукатися до сердець і розуму молодих людей, які щодня приймають рішення, від яких залежить їх майбутнє».
На виставці представлені як культові твори світових авторів, так і п’ять нових робіт, створених спеціально для виставки в Києві, а саме: мультимедійний проект американської художниці Нен Ґолдін, який був знятий в Україні напередодні виставки; відео-інсталяція Тоні Оурслера; відео Ай Вейвея, вперше представлене на виставці в Києві; фото-робота Сергія Браткова та перформанс, створений Іллею Чичканом.
Основна частина експозиції представлена на 2-му поверсі в PinchukArtCentre. Тридцять біг-бордів із зображенням роботи американського художника Фелікса Ґонзалеса-Торреса вже на початку листопада з’явилися на найжвавіших вулицях Києва, таким чином трансформуючи міський простір і розширюючи межі виставкового проекту.
Протягом трьох днів, 15-17 листопада, з 17:00 до 24:00 відео-інсталяція Тоні Оурслера демонструвалась на фасаді будівлі PinchukArtCentre. Художник перетворив арт-центр у гігантський проекційний екран, розмістивши на ньому «хор» з десяти людських облич. Вони говорили українською, російською та англійською мовами, ніби бавлячись в «зіпсований телефон» – передаючи один одному по довгому ланцюжку повідомлення, пов’язані з темою СНІДу.
Виставка «Є воля – є шанс» вперше об’єднала зусилля світових художників, Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД» та PinchukArtCentre у боротьбі зі СНІДом в Україні. Проект розповідає історію того, як мистецький світ відреагував на епідемію СНІДу, яка виникла в кінці 80-х в Нью-Йорку, коли суспільство було вражене звістками про долі знаменитих художників і фотографів, які померли від СНІДу – Фелікса Ґонзалеса-Торреса, Роберта Меплторпа, Кіта Харінга, Віто Руссо, Девіда Войнаровіча та багатьох інших. Як реакція на ці трагічні втрати, а також на байдужість і бездіяльність уряду США, виник потужний арт-рух, що об’єднав найгучніші імена сучасних художників, котрі використовували не тільки традиційні художні засоби, а й інтегрували свої роботи в навколишнє середовище, звертаючись до інструментарію і мови засобів масової інформації. Багато з робіт того періоду, поряд із сучасними творами, стали частиною проекту «Є воля – є шанс» і ніби простежують «сліди», які епідемія СНІДу залишила в світі мистецтва.
Деякі з учасників виставки вже співпрацювали з Фондом Олени Пінчук «АНТИСНІД». У 2010 році Деміен Хьорст пожертвував свою картину «In Love» для організованого фондом благодійного аукціону, на якому була зібрана рекордна для України сума – три мільйони доларів. Ці кошти були спрямовані фондом «АНТИСНІД» на розширення спільного проекту з Фондом Клінтона.
Ай Вейвей, найвідоміший китайський художник і соціальний активіст, у 2012 році для СНІД-Фонду Елтона Джона створив спеціальне відео «Любов у нас у крові», яке вірусно поширювалося в мережі і стало демонстрацією позиції Елтона Джона, що СНІД можливо перемогти тільки любов’ю. Відео також було показано на величезних екранах на Тайм-сквер у Нью-Йорку, на Пікаділі у Лондоні та за сприяння Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД» – на Майдані Незалежності в Києві.
Ілля Чічкан у 2010 році взяв участь у проекті Fashion AID і створив кілька оригінальних принтів для колекції футболок на тему безпечного сексу. Це стало першим кроком у співпраці фонду та української арт-спільноти.
Вперше на виставці в Україні Ай Вейвей представив відео-інтерв’ю молодої китаянки, інфікованої ВІЛ. Ця робота стала частиною його глобального меседжу про те, що СНІД – це епідемія, що вражає людей по всьому світу і демонстрацією того, як уряди у всьому світі замовчують проблему і темпи зростання епідемії у своїх країнах.
Вперше в Києві буде представлений мультимедійний проект знаменитої нью-йоркської художниці і фотографа Нен Ґолдін, яка створила його в Україні, безпосередньо перед виставкою, зустрічаючись з ВІЛ-позитивними людьми, відвідуючи лікарні, громадські організації та місця по роботі з групами ризику. Відео робота була створена на основі фотографій, зроблених художницею в листопаді 2013 року, спеціально для експозиції «Є воля – є шанс». Це історія не тільки про ВІЛ-позитивних людей в Україні – долаючи кордони, це відео зв’язує невидимими нитками людей, втягнених в епідемію СНІДу в різних країнах.
Тоні Оурслер, нью-йоркський художник, який спеціалізується на мультимедійних проектах, на три вечори, з 15 по 17 листопада, до невпізнання трансформує будівлю PinchukArtCentre відео-інсталяцією, створеною спеціально для проекту в Києві. Художник перетворить арт-центр у гігантський проекційний екран, розмістивши на ньому «хор» з десяти людських обличь. Вони будуть говорити українською, російською та англійською мовами, ніби бавлячись у «зіпсований телефон» – передаючи один одному повідомлення довгим ланцюжком. Метафорично ця робота розкриває вірусну природу мови, яка дає можливість наблизитися до теми СНІДу. Робота Оурслера піднімає теми передачі вірусу, захисту та безпеки, а також прозорості, умовності географічних і соціальних кордонів як метафори всепроникаючої соціальної активності.
Монументальна фотографія Сергія Браткова «Мобі Дік», створена спеціально для цієї виставки, – це масштабний український пейзаж, над яким тяжіє темна хмара, що розростається. Вона породжує відчуття навислої над усім невідворотної небезпеки. Ця картина висловлює сублімоване протистояння Ероса і Танатоса. Хмара, як випливає з назви, це ніщо інше, як гігантський фалос, який вторгається в незайманий і прекрасний пейзаж. Цей пейзаж символізує Україну, а фалос є символом небезпеки звабливих сексуальних контактів.
Ілля Чічкан, один з найвідоміших українських художників, спеціально для виставки створив перформанс – живе дійство з акторами можна буде побачити в PinchukArtCentre щодня. Ця робота складається з двох людських рук, чоловічої та жіночої, які тримають крихітну скульптуру – «деформований» людський зародок. Жіноча рука – це метафора материнства, пов’язаного зі СНІДом як з ризиком, що позбавляє можливості народити здорову дитину, тому що найчастіше плід інфікується ВІЛ в утробі матері. Чоловіча рука – це метафора захисту та підтримки.
Робота Фелікса Ґонзалеса-Торреса, яка раніше була розміщена на великих рекламних щитах в Нью-Йорку без жодних коментарів чи пояснень, в листопада 2013 року з’явилася на біг-бордах у Києві. Робота представляє собою фото ліжка Ґонзалеса-Торреса із зім’ятими простирадлами і слідами, які залишилися на подушках від двох голів. Говорячи про СНІД як про хворобу, Ґонзалес-Торрес зіставляє приватний та громадський простір, демонструючи, що СНІД вражає особисте життя і зачіпає все суспільство. Водночас постіль – це місце конфлікту, одночасно символ і любові, і ваблячої смерті.
Цей соціальний арт-проект отримав активну підтримку медіа-партнерів: компанія «Прайм-груп» на спеціальних умовах надала частину адресної програми для розміщення роботи Фелікса Ґонзалеса-Торреса, а компанія HITECH безкоштовно розповсюдить інформацію про виставку через найбільшу в Україні мережу відео-бордів.
Фонд «АНТИСНІД» був заснований Оленою Пінчук у вересні 2003 року. Це перша і єдина в Україні благодійна організація з боротьби зі СНІДом, яка працює за рахунок приватних коштів. Протягом десяти років своєї роботи фонд займається профілактикою ВІЛ/СНІДу та надає допомогу людям, що живуть з ВІЛ/СНІДом. Фонд прагне працювати на всіх рівнях, від загальнонаціональних проектів до адресної допомоги людям, постраждалим від епідемії СНІДу. Фонд також регулярно надає допомогу дитячим будинкам, в яких знаходяться ВІЛ- позитивні діти, і медичним установам. З ініціативи фонду були створені мобільні клініки для надання допомоги ВІЛ-позитивним дітям, що живуть у віддалених районах України. Фонд Олени Пінчук «АНТИСНІД» також розробляє і впроваджує соціальні превентивні та освітні програми, спрямовані на молодіжну аудиторію. Серед них – проект допомоги бездомним дівчатам і молодим жінкам, вразливим до інфікування ВІЛ (спільно зі СНІД-Фондом Елтона Джона). Фонд також реалізує інноваційні інтерактивні проекти з використанням web-технологій: соціальний сервіс maps.in.ua спільно з Google, онлайн-аукціон «Зірки на продаж» спільно з Korrespondent.net, Fashion AID, спільний проект з Фондом Кока-Кола – Safe Connection
Офіційний сайт: antiaids.org
