Головна
Виставки
Виставка 21 номінанта міжнародної премії Future Generation Art Prize 2014

Виставка 21 номінанта міжнародної премії Future Generation Art Prize 2014

Виставки

25 Жовтня, 2014 - 19 Квітня, 2015

PinchukArtCentre представляє виставку 21 номінанта на здобуття Премії Future Generation Art Prize 2014 – першої міжнародної премії для молодих художників віком до 35 років, заснованої Фондом Віктора Пінчука. Виставка фокусується на нових роботах номінантів, в яких віддзеркалюються найактуальніші художні погляди наступного покоління митців.

Двадцятеро учасників шорт-листа представляють 17 країн світу. Вони були відібрані з більше ніж 5500 заявок, отриманих з 148 країн світу у ході відкритої та демократичної он-лайн процедури подання заявок. Фіналісти були визначені 7 членами Відбіркової комісії, до складу якої увійшли експерти світового масштабу, рекомендовані членами Міжнародного журі.

Двадцять першим претендентом на отримання премії Future Generation Art Prize у 2014 році згідно з регламентом стала Жанна Кадирова – володарка Головної Премії PinchukArtCentre 2013, загальнонаціональної премії у сфері сучасного мистецтва для молодих українських художників до 35 років.

До складу шорт-листа Премії Future Generation Art Prize у 2014 році увійшли:

Нейл Белуфа, 29 (Франція/ Алжир), Розелла Біскотті, 35 (Італія), Джеймс Брайдл, 33 (Великобританія), Еллісон Віера, 35 (США), Аслан Ґайсумов, 23 (Росія), Хімена Ґаррідо-Лекка, 34 (Перу), Сесіль Б. Еванс, 31 (США/Бельгія), Микита Кадан, 31 (Україна), Жанна Кадирова, 32 (Україна), Пілар Кінтерос, 26 (Чилі), Мауріціо Лімон, 34 (Мексика), Адріан Меліс, 28 (Куба), Настіо Москіто, 32 (Ангола), Карлос Мотта, 36 (Колумбія), Джон Рафман, 32 (Канада), Келлі Спунер, 31 (Великобританія), Хе Сяньюй, 27 (Китай), Цзя Айлі, 34 (Китай), Кудзанай Чіурай, 33 (Зімбабве), GCC (Регіон Перської затоки) і Public Movement (Ізраїль).

Майже всі художники-номінанти прибули до Києва на відкриття виставки в PinchukArtCentre.

Екхард Шнайдер, генеральний директор PinchukArtCentre: «Результати третього конкурсу Премії Future Generation Art Prize – вражаючі. Більше заявок на участь, вища якість, ніж будь-коли раніше. Я впевнений, що деякі з цих митців досягнуть таких же кар’єрних успіхів як і художники-патрони Премії».

В рамках виставки 24 жовтня, під час вернісажу, група Public Movement представить перфоманс «Нещасний випадок». 15 листопада 2014 року група презентувала просто неба перфоманс під назвою «Перехрестя», присвячений останнім соціально-політичним подіям в Україні.

16 листопада, Пілар Кінтерос представила свій перфоманс «Фонтан дружби народів». Він почався в PinchukArtCentre та продовжився на Майдані, куди художниця принесла картонні деталі і реконструювала знаменитий фонтан, знищений у результаті перебудови Майдану Незалежності у 2001 році.

Крім того, Джеймс Брайдл створив роботу «Райдужний літак», яка розташувалася просто неба у внутрішньому дворі ТРК Арена Сіті.

Бйорн Гельдхоф, заступник арт-директора та куратор PinchukArtCentre: «Виставка номінантів на Премію Future Generation Art Prize – це зібрання персональних міні-експозицій 21 автора, в яких домінують новостворені роботи. Наділяючи нові твори особливою увагою, PinchukArtCentre допоміг практично всім художникам представити свої найсвіжіші творіння. Як результат маємо емоційну виставку, що поєднує різні теми та художні практики, у тому числі роботи-дослідження з акцентом на перфоманси та художні методи, створені під впливом нових медіа».

Склад міжнародного журі Future Generation Art Prize 2014:

Франческо Бонамі (Francesco Bonami) – куратор, директор 50-ї Венеційської бієнале (Італія);
Ян Фабр (Jan Fabre) – художник (Бельгія);
Доріс Сальседо (Doris Salcedo) – художник (Колумбія);
Екхард Шнайдер (Eckhard Schneider) – генеральний директор PinchukArtCentre (Україна).
Бісі Сільва (Bisi Silva) – незалежний куратор, директор Centre for Contemporary Art, Лагос (Нігерія);
Адам Шимчик (Adam Szymczyk) – арт-директор documenta 14 (Польща);
Філіп Тінарі (Philip Tinari) – директор Ullens Center for Contemporary Art у Пекіні (Китай);

Почесне міжнародне журі обере та оголосить ім’я володаря Головної премії Future Generation Art Prize, який отримає щедру винагороду у розмірі $100 000 ($60 000 готівкою і $40 000 у вигляді гранту на створення нових творів мистецтва) на церемонії нагородження, яка відбудеться 6 грудня 2014 року в Києві. Крім того, додаткові $20 000 будуть спрямовані на програми стажування для лауреата спеціальної Премії.

Детальніше про Премію: futuregenerationartprize.org

Джеймс Брайдл (Велика Британія)

Джеймс Брайдл – письменник, художник, видавець і технолог, який проживає в Лондоні. Його роботи виставлялися в галереях по всій Європі, в Північній і Південній Америці, Азії та Австралії. Він створював роботи на замовленням таких організацій, як Artangel, MU Eindhoven і галереї Corcoran, Вашингтон, округ Колумбія. Учасник резидентської програми в Lighthouse Gallery, Великобританія (2012). Лауреат премії Японського фестивалю медійних мистецтв та премії у номінації «Графіка» у конкурсі Дизайн Року лондонського Музею дизайну (2014).

Джеймс Брайдл. «Dronestagram», з 2010

Джеймс Брайдл. «Райдужний літак 002», 2014

Жанна Кадирова (Україна)
Спеціальна премія Future Generation Art Prize 2014

Жанна Кадирова народилася в 1981 році у м. Бровари Київської області. Живе та працює в Києві. Закінчила Державну художню середню школу ім. Т. Г. Шевченка. Лауреатка Мистецької премії ім. Казимира Малевича, Премії Сергія Курьохіна в області сучасного мистецтва (публічне мистецтво) та Головної премії фестивалю Kyiv Sculpture Project (усе в 2012 році), а також Спеціальної премії (2011) та Головної премії PinchukArtCentre (2013). Її роботи виставлялися по всьому світу, зокрема на 55-й Венеційській бієнале, Московській бієнале та в Токійському палаці у Парижі (усе в 2013 році). Творчість Кадирової була представлена на національному та міжнародному рівнях, включаючи виставки в Національному художньому музеї України, Музеї сучасного мистецтва в Польщі (2012) та в PinchukArtCentre (в різні роки).

Жанна Кадирова. Серія «Досліди», 2014

Група GCC (Регіон Перської затоки)

Група GCC – це багатопрофільний колектив заснований у 2013 році. Група складається з восьми художників: Нану аль-Хамад, Халід Аль Гарабаллі, Абдулла аль-Мутаірі, Фатіма Аль Кадірі, Моніра Аль Кадірі, Азіз Аль Катамі, Баррак Альзаїд і Амаль Халаф. Група брала участь у виставках в Новому музеї (Нью-Йорк), в центрі сучасного мистецтва Улленс (Пекін) і в музеї Фрідеріціанум, Кассель, Німеччина (всі в 2014). Персональні виставки колективу відбувалися в Нью-Йорку, Берліні, Лондоні та Кувейті в 2013-2014 роках.

GCC. «Екзосфера», 2014

Хе Сяньюй (Китай)

Хе Сяньюй народився в 1986 році в провінції Ляонін, Китай. В даний час живе і працює в Пекіні. Сяньюй закінчив Шеньянський педагогічний університет в 2008 році. З 2004 року, коли він вперше почав виставлятися, Хе Сяньюй був учасником численних групових виставок в Китаї, Тайвані, Японії, США, Німеччині, Нідерландах та Швейцарії. Його творчість була також представлена на міжнародних персональних виставках, у тому числі в Künstlerhaus Schloß Balmoral, Бад-Емс, Німеччина (2011), Центрі сучасного азіатського мистецтва 4A, Сідней, Австралія (2012), White Cube, Лондон, Великобританія (2014).

Хе Сяньюй. «Оливкова олія. Минуле — це пролог», 2014

Хе Сяньюй. «Зуби мудрості», 2013-2014

Хе Сяньюй. «Вежа мудрості», 2013

Еллісон Віера (CША)

Еллісон Вієра народилася в 1979 році. Живе і працює в Нью-Йорку. Отримала ступінь магістра образотворчих мистецтв в Коледжі Барда в 2009 році. Виставкову діяльність розпочала в 2004 році. Роботи Вієри демонструвалися в рамках численних групових і персональних виставок, включаючи Музей мистецтв Квінс, Флашинг, США (2012), Музей мистецтв Філбрук у місті Талса, США (2013), Швейцарський інститут у Нью-Йорку (2013) і Кунстхалле Базель, Швейцарія (2013).

Еллісон Віера. «Лабіринт», 2014

Еллісон Віера. «Clad (Multi Story) / Личкування (мультирівні)» , 2014

Келлі Спунер (Велика Британія)

Келлі Спунер народилася у 1983 році в Аскоті, Великобританія. Живе і працює в Лондоні. Її творчість широко представлена на національному та міжнародному рівні з 2008 року. Групові проекти за участі Спунер включають виставки в галереї Серпентайн в Лондоні, бієнале сучасного мистецтва в Ренн (Франція), Інститут сучасного мистецтва, Філадельфія (всі в 2012), Jeu de Paume, Париж (2013), Kunstverein München, Мюнхен (2014) та інші. Персональні виставки художниці відбулися, в тому числі, на мистецькому ярмарку Artissima Art Fair в Турині (2012), MOTINTERNATIONAL в Брюсселі та в Національній академії, Нью-Йорк (обидві в 2013), а також в Тейт Модерн (2014). За свої роботи удостоєна низки нагород і грантів, як у Великобританії, так і за межами країни.

Келлі Спунер. «Діалог поза камерою», 2014

Келлі Спунер. «Прокляті докази незаконної поведінки, які видаються нестерпною печаллю, в будь-якому разі закінчаться…,», 2014

Келлі Спунер. «Діалог поза камерою», 2014

Розелла Біскотті (Італія)

Розелла Біскотті народилася в 1978 році в місті Мольфетта, Італія. Живе і працює в Роттердамі, Нідерланди. Учасниця багатьох групових виставок в тому числі Royal Academy OPEN, Амстердам (2011), Документа 13 (2012), Маніфеста 9 (2012). Її творчість була також представлена численними персональними виставками на міжнародному рівні. Художниця є лауреаткою Гран-прі 12-го міжнародного кінематографічного бієнале Biennale de l’Image en Mouvement в Женеві (2007) і Premio Italia Arte Contemporanea в Римі (2010). Біскотті була художником-резидентом в Королівській Академії візуальних мистецтв в Амстердамі, Kunstlerhaus Bethanien в Берліні та B.a.d. Foundation в Роттердамі.

Розелла Біскотті. «Набуте громадянство», 2014

Розелла Біскотті. «Діти», 2014

Розелла Біскотті. «Мертві меншини», 2014

Хімена Ґаррідо-Лекка (Перу)

Хімена Ґаррідо-Лекка народилася в 1980 році в місті Ліма, Перу. Живе в Лондоні та Лімі. Ґаррідо-Лекка навчалася в Католицькому університеті Перу, отримала диплом магістра у Школі мистецтв Баяма Шоу в Лондоні. В рамках групових проектів виставлялася в галереї Саатчі, Лондон (2010), Галереї Південної Австралії, Аделаїда (2011), на Міжнародній бієнале Ареццо (2013), Бієнале де Куенка (2014), і на Бієнале музею центральної академії образотворчих мистецтв, Пекін (2014). Її персональні виставки відбулися, в тому числі, на мистецькому ярмарку Frieze Art Fair в Лондоні (2011), в Інституті сучасного мистецтва Мідлсбро (2012), Casado Santapau в Мадриді (2013), а також в Музеї Маріо Тестіно, Ліма (2014).

Хімена Ґаррідо-Лекка. «Destilaciones», 2014

Хімена Ґаррідо-Лекка. «Aceite de Piedra», 2014

Карлос Мотта (Колумбія)
Головна премія Future Generation Art Prize 2014

Карлос Мотта народився в 1978 році в місті Богота, Колумбія. Живе і працює в Нью-Йорку. Отримав ступінь магістра образотворчих мистецтв у коледжі Барда, Нью-Йорк, у 2003 році. Членство у Фонді Гуггенхайма з 2008 року, отримав гранти від Art Matters (2008), Нью-Йоркської державної ради з мистецтва (2010), та Kindle Project (2012). Викладач Нової школи дизайну ім. Парсонса та Школи образотворчих мистецтв у Нью-Йорку. Творчість Мотти була представлена на міжнародному рівні, включаючи виставки в Тейт Модерн, Музеї Гуггенхайма, MoMA/Центр сучасного мистецтва PS1 (Нью-Йорк), Музеї сучасного мистецтва в Барселоні, Національному музеї сучасного мистецтва в Афінах та в інших місцях.

Карлос Мотта. Коротка історія гомосексуальних репресій в Україні, 2014

Це перший тираж газети «Коротка історія гомосексуальних репресій в Україні, 2014», яка була створена під редакцією Максима Іванухи і Карлоса Мотти, в рамках участі Мотти у виставці Future Generation Art Prize 2014 у PinchukArtCentre, Київ, Україна, жовтeнь 2014 року – січeнь 2015 року. Окрема подяка Богдану Глобі і Максиму Еріставі.

Переглянути електронну версію газети українською мовою.

Карлос Мотта. «Nefandus», 2013

Карлос Мотта. «Без назви», 2013

Карлос Мотта. «До гомоеротичної історіографії (1 – 13)», 2013

Карлос Мотта. «Сан Феліпе дель Моро # 10», із серії «Колоніальні форти», 2013

Карлос Мотта. «Моєму ніжно коханому R. (монумент Олександру фон Гумбольдту)», 2013

Карлос Мотта. «Атлас», 2013

Карлос Мотта. «Інструмент»

Карлос Мотта. «Загибель корабля (Санта Марія), 2013

Карлос Мотта

Карлос Мотта. «La visión de los vencidos (Переможені)», 2013

Максим Івануха та Карлос Мотта. «Коротка історія переслідувань гомосексуалів в Україні», 2014

Цзя Айлі (Китай)

Цзя Айлі народився в 1979 році в місті Даньдун, Китай. Живе та працює в Пекіні. Закінчив Академію образотворчих мистецтв ім. Лу Сіня у 2006 році. Брав участь у численних групових виставках, які відбувалися у таких відомих закладах, як Шанхайський музей мистецтв (2007), галерея Саатчі, Лондон (2009), Пекінський інститут сучасного мистецтва (2010), 54-а Венеційська бієнале (2011), Національний музей сучасного та новітнього мистецтва в Сеулі (2013).
Персональні виставки Цзя Айлі відбувалися на національних та міжнародних арт-майданчиках, серед яких Інститут міжнародного образотворчого мистецтва в Лондоні (2010), Сінгапурський музей мистецтва (2012), а також Platform China у Гонконгу (2012).

Цзя Айлі. «Манускрипти»

Цзя Айлі. «Доброго ранку, світе!», 2011

Цзя Айлі. «Без назви», 2012 та «Юний герой», 2011 – 2012

Микита Кадан (Україна)
Спеціальна премія Future Generation Art Prize 2014

Микита Кадан народився у 1982 році в Києві, де живе і працює на даний час. У 2007 році закінчив Національну Академію Образотворчого мистецтва та Архітектури в Києві. Живописець, графік, автор об’єктів та інсталяцій.
Був номінований на Премію PinchukArtCentre в 2009 році, а в 2011 став лауреатом Головної премії PinchukArtCentre. Творчість митця презентувалася на національному та міжнародному рівнях, включно з виставками в Index Contemporary Art Centre, Стокгольм (2008), в рамках першої Київської бієнале в Мистецькому Арсеналі (2012) та в PinchukArtCentre (в різні роки).

Микита Кадан. «Запам’ятати момент, коли оповідь було перервано», 2014

Мауріціо Лімон (Мексика)

Мауріціо Лімон народився в 1979 році в Мехіко. Вивчав образотворче мистецтво в Національному автономному університеті Мексики. Лімон відомий на батьківщині і в світі як міждисциплінарний художник, що працює з графікою, живописом, відео та перфомансом. Його роботи виставлялися, серед іншого, у Музеї мистецтв Каррільо Хіль, Мексика (2003, 2006), Національному музеї «Центр мистецтв ім. королеви Софії», Мадрид (2005), галереї P74, Любляна (2007), Музеї сучасного мистецтва Валь-де-Марна, Париж (2007), Музеї сучасного мистецтва, Мексика (2008), і Центрі Помпіду, Париж (2008). Художник також мав численні персональні виставки в Мексиці. Отримав грант Фонду Поллока-Краснера в 2010 році.

Мауріціо Лімон. «Механіка, пульс і ритм соціальної скульптури», 2014

Адріан Меліс (Куба)

Адріан Меліс народився в 1985 році в Гавані, Куба. Живе і працює в Барселоні. Меліс закінчив Вищий інститут мистецтв в Гавані в 2010 році. В даний час – художник-резидент Королівської академії образотворчих мистецтв в Амстердамі. Меліс був учасником низки групових виставок, включаючи Art Brussels (2013) і ARCO Madrid (2013 і 2014). Персональні виставки робіт художника відбулися в 2012-2013 роках в Іспанії та Швейцарії. Його витвори увійшли до колекцій Музею сучасного мистецтва в Барселоні, Музею сучасного мистецтва у Варшаві та ін.

Адріан Меліс. «Сила робочого класу», 2014

Джон Рафман (Канада)

Джон Рафман народився в 1981 році в Монреалі, Канада. Ступінь магістра образотворчих мистецтва отримав у Школі Чиказького інституту мистецтв в 2008 році. Його мистецтво було представлено в низці виставок в тому числі в Музеї сучасного мистецтва Риму (2010), на Міжнародному фестивалі фотографії, Арль, Франція (2011), Yaffo23, Єрусалим, Ізраїль (2012), Le Mois de la Photo, Монреаль, Канада (2013) і на 14-й Венеціанській бієнале архітектури (2014). Мав персональні виставки в Канаді, США, Великобританії, Німеччини та Франції. Його роботи є в колекціях таких музеїв, як Musee Des Beaux Arts, Монреаль, і Музей сучасного мистецтва Риму.

Джон Рафман. «Я наодинці, але не на самоті (Шифр)», 2014

Джон Рафман. «Mainsqueeze (Вертикальний кокпіт)», 2014

Джон Рафман. «Бета-самець (Портал)», 2014

Пілар Кинтерос (Чили)

Пілар Кінтерос народилася в 1988 році в Сантьяго, Чилі. Має ступінь бакалавра Папського католицького університету Чилі (2011), у якому протягом декількох останніх років працювала асистентом кафедри. Почала виставлятися в 2010 році і відтоді брала участь у низці групових виставок в Аргентині, Чилі, Іспанії та США. Її персональні виставки відбулися, у тому числі, в Музеї сучасного мистецтва в Сантьяго, Чилі (2010) і Centro Social La Tabacalera, Мадрид, Іспанія (2011). У 2012 році отримала стипендію Жана-Клода Рейнау від Фонду Франції та Музею образотворчих мистецтв в Бордо.

Пілар Кінтерос. «Фонтан дружби народів», 2014

Пілар Кінтерос. «Фонтан дружби народів», 2014, робочий процес

Пілар Кінтерос

Пілар Кінтерос. «Фонтан дружби народів», 2014, фрагмент

Пілар Кінтерос та учасники перфомансу

Пілар Кінтерос. «Фонтан дружби народів», 2014

Нейл Белуфа (Франція)

Неїл Белуфа народився в 1985 році в Парижі. Випускник Національної школи образотворчих мистецтв та Державної вищої школи декоративного мистецтва. Учасник численних групових виставок, включаючи Празьку міжнародну триєнале сучасного мистецтва (2008), Маніфеста 8 (2010), Паризька трієнале (2012), та MoMA PS1, Нью-Йорк (2013).
Персональні виставки робіт Белуфа проводилися, серед іншого, у White Box, Нью-Йорк (2008), Токійському палаці в Парижі (2012) та арт-платформі Kunstraum Innsbruck, Австрія (2012). Відео художника демонструвалися на численних кінофестивалях та були відзначені нагородами 54-го і 57-го Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів в Оберхаузені, Німеччина. Белуфа є лауреатом Audi Talent Award (2011) та премії в галузі сучасного мистецтва Meurice Prize (2013).

Нейл Белуфа. «Стіна, що рухається. Світове панування», 2014

Аслан Ґайсумов

Аслан Ґайсумов народився в 1991 році в Грозному, Чеченська Республіка, Росія. Живе та працює в Грозному і Москві. Ґайсумов закінчив Інститут сучасного мистецтва в Москві (2012), учасник резидентської програми в місті Бад-Гаштайн (Австрія) в 2013 році. Його творчість була представлена в рамках групових виставок на 5-й Московській бієнале сучасного мистецтва (2013 г.), на фестивалі TodaysArt в Гаазі (2013), а також в рамках паралельної програми Маніфеста 10 (2014). Персональні виставки митця відбулися в Москві (2011) і в Берліні (2014). Володар головної премії 3-го Московського міжнародного бієнале молодого мистецтва 2012 року.Аслан Ґайсумов

Аслан Ґайсумов. «Протези», 2011

Аслан Ґайсумов. «Проспект Перемоги», 2014

Настіо Москіто (Ангола)
Головна премія Future Generation Art Prize 2014

Настіо Москіто народився у 1981 році в Анголі. Як мультимедійний художник, Настіо створює спектаклі, відео, музику і поезію. Творчість Москіто була вперше представлена у 2006 році і з того часу він є учасником численних виставок. Важливі групові проекти за участі Москіто включають Венеціанську бієнале (2007), ARCO Madrid (2009), 29-ту Бієнале в Сан-Паулу (2010), Бієнале в Кванджу (2012) та виставку в Тейт Модерн (2012).

Настіо Москіто. «Дозволь мені поцілувати твій дупчик, а я тобі дозволю поцілувати мій!», 2014

Кудзанай Чіурай (Zimbabwe)

Кудзанай Чіурай народився в 1981 році в Зімбабве. Живе і працює в Південній Африці. Став першим чорношкірим студентом, який отримав ступінь бакалавра образотворчих мистецтв в Університеті Преторії. Починаючи з 2003 року Чіурай провів численні персональні виставки і брав участь в різноманітних національних і міжнародних проектах, включаючи виставки в музеї Вікторії та Альберта в Лондоні і в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, а також DOCUMENTA (13). Його фільм «Iyeza» став одним з небагатьох африканських фільмів, що потрапив у програму короткометражних фільмів Frontier shorts на кінофестивалі Sundance у 2013 році. Персональні виставки Чіурая неодноразово проводилися в Goodman Gallery (Південна Африка).

Кудзанай Чіурай. «Moyo (Душа)», 2013

Сесіль Б. Еванс (США/Бельгія)

Сесіль Б. Еванс народилася у 1983 році. Живе і працює в Берліні та Лондоні. Еванс мала замовлення від галереї Serpentine (Лондон) та Токійського палацу (Париж). Учасниця групових виставок в Bergen Kuntsmuseum (Норвегія), Jerwood Foundation (Лондон), галереї Pilar Corrias (Лондон) і Kunstverein München (Мюнхен). Персональна виставка відбулася в Seventeen Gallery (Лондон), а її фільми демонструвалися в Інституті британського кіно BFI (Лондон), Grand Century (Нью-Йорк), на Гамбургському кінофестивалі та Art Basel Miami. Еванс є лауреаткою мистецьких нагород, включаючи Frieze Art Fair’s Emdash Award (2012) та Palais de Tokyo/Orange’s Push Your Art Prize (2013). Крім того отримала низку грантів та резидентських програм, в таких інституціях як Wysing Arts Centre (Великобританія), CCA Andratx (Іспанія) та Мистецька рада Англії.

Сесіль Б. Еванс. «Однією ногою в могилі (крок II)», 2014

Сесіль Б. Еванс. «Філ»

Сесіль Б. Еванс. «Що за почуття»

Сесіль Б. Еванс. «Гіперпосилання або це насправді не відбувалось», 2014

Сесіль Б. Еванс. «М’якість»

Сесіль Б. Еванс. «Поговори з Філом»

Сесіль Б. Еванс. «Дерево життя (блакитне)»

Public Movement (Ізраїль)

Група Public Movement була заснована в 2006 році Даною Яхаломі і Омером Крігером. Яхаломі очолила колектив у 2011 році. Public Movement стали організаторами численних публічних акцій на національному (Ізраїль) і на міжнародному рівнях, презентуючи свою творчість в Performa, Нью-Йорк (2011), на Берлінській бієнале (2012) і триєнале Нового музею: ‘The Ungovernables’ в Нью-Йорку (2012). Група також провела низку лекцій та семінарів, була учасницею резидентських програм в Польщі (2008), Швеції (2011 і 2012) та США (2012 і 2013).

Public Movement. «Перехрестя», 2014, перфоманс

Виставка 21 номінанта міжнародної премії Future Generation Art Prize 2014

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ

Дякуємо за підписку

ПІДПИШІТЬСЯ
НА РОЗСИЛКУ