Приз майбутнього

Володаркою головного призу стала Сінтія Марчелле — бразильська художниця, яка створює фільми, інсталяції та займається фотографією. Сінтія отримає 60 000 доларів готівкою та 40 000 доларів у вигляді гранту на створення нових творів мистецтва. Ще один лауреат — володар Спеціальної премії Мірче Ніколае, митець з Румунії. 20 000 доларів від Фонду Віктора Пінчука будуть спрямовані на його подальше стажування.

Церемонія пройшла у приміщенні Національного академічного театру імені Івана Франка. Лауреата визначало почесне міжнародне журі — відомі арт-куратори та митці Даніель Бірнбаум, Швеція (голова журі); Оквуі Енвезор, Нігерія; Юко Хасегава, Японія; Іво Мескіта, Бразилія; Екхард Шнайдер, Німеччина; Роберт Сторр, США, та Аі Вейвей, Китай (останній, відомий у світі китайський художник, надісдав відеозвернення — влада заборонила йому виїзд з країни через критичні висловлювання на адресу комуністичного режиму).

Заснована Фондом Віктора Пінчука в грудні 2009 року, Future Generation Art Prize присуджується раз на два роки. Мета фундаторів премії — відкривати нові імена у світі мистецтва та надавати довгострокову підтримку наступному поколінню художників, незалежно від місця їхнього народження та проживання, а також сприяти появі нових робіт молодих митців. Сінтія Марчелле перемогла у справді серйозній боротьбі: список номінантів склав 21 автор віком від 27 до 35 років із 15 країн, а відбір претендентів здійснювався серед більш ніж 6000 заявок.

Загалом церемонія в Театрі Франка зібрала чимало впливових осіб. Патрони премії, художники Андреас Гурскі, Джефф Кунс, Деміен Хьорст і Такаші Муракамі, спеціально прибули в Київ і вперше опинилися разом на одній сцені, аби привітати переможців. Так само спеціальними гостями Церемонії стали члени міжнародної Ради Future Generation Art Prize Річард Армстронг, директор Фонду і музею Соломона Гуггенхайма; Альфред Пакеман, директор Центру Помпіду в Парижі; Міучча Прада, засновниця Фонду Прада, Італія; Сер Ніколас Серота, директор Музею Tate у Лондоні.

Відео бразилійки Сінтії Марчелле — це документація авторських перформансів. У двох фільмах зафіксовано ленд-артові роботи на місцевості: трактор промальовує колесами густу вісімку на червоному бразильському грунті (475 Volver), на тій само землі пожежна машина описує коло, забарвлюючи зі шлангу його середину білим (Fonte 193). Нарешті, фільм «Хрестовий похід» — настільки ж вишукане, наскільки й дотепне дійство, що поєднує одразу кіно, музику і візуальне мистецтво. На одному перехресті сходяться з різних боків чотири групи музикантів: мідні (туби, тромбони) і ударні (барабани, тарілки), одягнені кожна у свій колір. Не припиняючи грати (спочатку жахливо, врізнобій), вони здійснюють симетричні еволюції, утворюють чотири міні-оркестри і, набувши злагодженості у грі, розходяться на всі боки у свій кумедний «хрестовий похід» під звуки бадьорого маршу. Всі три відео одразу запам’ятовуються через насиченість локальних кольорів, чітку структуру і використання краєвиду як своєрідного полотна, на якому мисткиня малює за допомогою машин чи оркестру.

Зі свого боку, Мірче Ніколае розказує про своєю родину через історію побуту Румунії часів Чаушеску — показуючи архівні фотографії та кінозйомки, встановлюючи колоритну інсталяцію із кіосків соціалістичних часів.

А втім, змагання на тому не закінчилося. Виставка номінантів триватиме ще три тижні, тож глядацький загал може проголосувати за переможця у номінації «Приз громадськості» на сайті PinchukArtCentre. «Приз громадськості» не передбачає грошової винагороди, а є свідченням прихильності шанувальників мистецтва до автора.

Як експозиція, так і результати конкурсу засвідчили, що Future Generation Art Prize має хороші шанси стати однією з найвагоміших премій у мистецькому світі.