Олександр Гнилицький, Максим Мамсіков, Наталя Філоненко. Криві дзеркала. Живі картини.1993. Відеоперформанс. 10:13 хв

Автор
Роки створення
1993
Тривалість відео:
10 хв x 13 сек
Категорія:
Відео
Техніка:
аналогове відео, монтаж
Матеріали:
відеоплівка, звук, криві дзеркала
Місце створення:
сквот Паризька комуна

Опис роботи:

У проекті «Криві дзеркала. Живі картини» Олександр Гнилицький, Максим Мамсіков і Наталія Філоненко позують в оточенні п’яти кривих дзеркал, куплених у колишній кімнаті сміху. Вони танцюють, торкаються один одного, самих себе, предметів, насолоджуючись викривленим відображенням у дзеркалі. У цей час усі ці «експерименти» фіксує відеокамера.

В авторській концепції художники пояснили: «Проект передбачає обробку, систематизацію і вивчення віртуальних просторів, утворених у результаті відбивання поверхнями заданих модулів викривлення, шляхом відстеження і документальної фіксації візуальних ефектів, що з’являються спонтанно, у процесі взаємодії суб’єкта, який документує (відеокамери), фільтра-перетворювача візуальної інформації (оптичні прилади, криві дзеркала) та об’єктів (перформери, предмети і тварини)»[1].

До проекту готувалися кілька місяців. Гнилицький детально розробив жести й кадри в графічних ескізах і замальовках. Оригінали відео зберігалися на 15 касетах VHS, де вони — сьогодні невідомо. Копії відео існують у кількох редакціях і мають назви «Ніжки Бітлз», «Криві дзеркала. Живі картини» та ін.

[1] Опис авторської концепції 1994 року в перекладі з російської [Електронний ресурс] / Олександр Гнилицький, Наталія Філоненко, Максим Мамсіков // Відкритий архів українського медіа-арту. — Режим доступу до ресурсу: http://www.mediaartarchive.org.ua/media-art/krivi-dzerkala-zhivi-kartini/

Коментар дослідника:

Проект «Живі картини – криві дзеркала» став другим перформансом Олександра Гнилицького. Першою роботою стала «Спляча царівна», яку так само було задокументовано на відео.

Існує декілька варіантів цього відео – умовний «м’який» та умовний «жорсткий» із елементами відвертих сексуальних сцен «домашнього порно». За словами Максима Мамсікова, робота над відео тривала близько місяця.

Дзеркала були придбані дуже дешево у «Кімнати сміху».

Другим чоловіком Наталі Філоненко став Максим Мамсіков.

Скрінінги проекту «Живі картини – криві дзеркала» проводить Відкритий архів українського медіа-арту.

Оригінал роботи безслідно пропав.

Історична довідка:

В Україні завершуються процеси становлення держави. З’явилися нові банки та комерційні підприємства, які повністю переформатовані на капіталістичний склад економіки. У продажу з’являються перші відеокамери та інше технічне приладдя.