Костянтин Реунов. «У пошуках щасливого кінця». 1990. Триптих. Права частина. Полотно, олія. 195 × 195 см
Олег Тістол та Костянтин Реунов про ідею протистояння у своєму мистецтві
Реунов: Якщо в Москві існувало таке поняття, як андеграунд, то в Києві він фізично не міг існувати. Ситуація в Україні, тобто в Києві, не передбачала навіть двох дверей. Так чи інакше, усі мусили злитися з офіційною культурою. Отже, двері були лише одні: або ти так чи інакше входиш у них, зігнувшись на 360 градусів, або тебе взагалі не існує.
Тістол: Усе почалося з вигаданого нами нового виду боротьби, яка згодом переросла в художнє протистояння.
Реунов: Ми протистоїмо всьому: природі, вітру, соціальній дійсності, художній ситуації, що існувала до нас, тій, що виникне після нас, і тій, що існує всередині нас самих. І ми отримуємо від цього задоволення, підносячи до художнього рівня сам момент опору реальності, коли реальність і протидія їй перетворюються на художній об’єкт.
