Валерія Трубіна. Цар-риба. 1989. Полотно, олія, темпера. 300 × 200 см

Автор
Роки створення
1989
Розміри:
300 см x 200 см
Категорія:
Живопис
Техніка:
живопис
Матеріали:
олія, полотно, темпера
Місце створення
майстерня художниці у Київському державному художньому інституті
Власник
Національний художній музей України
Місце знаходження
Національний художній музей України
Автор невідомий, рік невідомий, Валерія Трубіна та Олександр Гнилицький, аналогова фотографія, розміри невідомі
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016 р., Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016, Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016, Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016, Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016, Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016, Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія
Прес-служба Національного художнього музею України, 2016, Передача картини «Цар-риба» Валерії Трубіної до колекції НХМУ, документ, цифрова фотографія

Коментар дослідника

Кожне з облич срібної істоти, що зображено у небі, має риси Володимира Леніна – чітко виражену борідку та високий лоб.

Це єдина робота Трубіної, яка так відверто апелює та критикує політичний устрій.

Опис роботи:

«Цар-риба» належить до раннього періоду творчості Валерії Трубіної, на який припадає її активна участь у легендарному сквоті «Паризька комуна» та експерименти з живописною мовою. Твір написано навесні 1989 року в майстерні Київського державного художнього інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури), але вже поза освітньою програмою.
На картині зображено велетенську Цар-рибу, у якої тіло людини, чотири руки і довгий хвіст. У трьох руках вона тримає свої атрибути — ріг достатку, книгу Закону та каральний меч, а четвертою рукою благословляє. Перед нею стоять люди, склавши руки для молитви. У цій роботі Трубіна звертається до індуїстської міфології, впливу якої на той час зазнала. Композиція відтворює легенду про Великий потоп, який спустошив увесь світ. Риба — одна з інкарнацій бога Вішну, котрий з’являється з води, щоб урятувати першолюдину Ману — праотця нової людської раси. Як і Ной у Старому Заповіті, Ману був обраний на роль першолюдини як одинокий праведник у часи Великого гріха. Над Цар-рибою зображено червону квітку лотоса — символ духовної чистоти. За індійською міфологією, лотос з’являється з пупка Вішну, з якого народжується Брахма, котрий, своєю чергою, створює інших живих істот.
Уся верхня частина композиції має активний червоний колір — це колір полум’я, яке є священною стихією і втілює божественну справедливість. Фігуру Цар-риби обведено червоною лінією, яка розділяє світ духовний і матеріальний. Такий прийом (використання червоної лінії) часто фігурує в інших творах художників «Паризької комуни».
У правому горішньому куті зображено багатоголову істоту — страшного демона, з яким бореться Вішну, щоб урятувати світ. Робота, написана складного 1989 року (за два роки до розпаду Радянського Союзу), багато в чому пророча. Випадково чи ні, але міфічний демон має впізнавані риси Леніна, що переносить міфологічний сюжет у площину сучасності і відбиває надію на масштабні зміни та появу мудрого правителя, який порятує світ.

Коментар Тетяни Жмурко

Історична довідка:

1989 рік уважається «кінцем радянської системи». У липні того року почався всеукраїнський страйк гірників, а у вересні було створено Народний рух України за перебудову.

Коментар дослідника:

На заднику роботи видно, що її було підписано іменем Олега Голосія. Під час передачі роботи в колекцію Національного художнього музею України 29 жовтня 2016 року Валерія Трубіна переписала роботу своїм іменем. У 1990-ті самі художники підписували свої роботи дуже рідко, і хтось без відома авторки неправильно атрибутував роботу, приписавши її Голосію.