Анатоль Степаненко. Аккадські песиголовці. Серія з 15 об’єктів. 1996–2005. Dingirma. 2004–2005. Інтерактивний біоморфний скульптурний об’єкт. Віск, стільники. Висота — 50 см

Опис роботи:

Серія «Аккадські песиголовці» — це органічні скульптури, вирощені з бджолиних стільників шляхом біосинтезу. Візуально вони нагадують морди тварин, найбільше — собак, з великими вухами. Їхня зооморфна форма й імена відсилають до шумеро-аккадської міфології, коли богів зображали у вигляді тварин, наділених незрозумілою і могутньою силою. «Особливість їхнього художнього змісту криється вже у самому процесі творення: поєднання природності й авторської волі, запрограмованості процесу й непередбачуваності результату»[1].

З одного боку, особливості процесу їх творення нагадують експерименти з генної інженерії і клонування, надзвичайно популярні наприкінці 1990-х років. Для тогочасного суспільства вони були так само приголомшливі і незрозумілі, як природні стихії для стародавніх людей. З іншого боку, створення таких мутантів — результат постчорнобильського світосприйняття, якому властиві пізнання Іншого, невідомого, відмінного від звичного людського.

[1] Скляренко, Галина. Мистецтво Анатоля Степаненка: між метеликом та песиголовцем // FineArt. — 2008. — № 2.