Олександр Гнилицький. В куполі. 2008. Полотно, олія. 120 × 150 см

Опис роботи:

У своїй художній практиці Гнилицький часто звертався до зображення самого себе. Власне зображення він вловлював у будь-якій дзеркальній поверхні — вагоні метро, лампі потягу, сантехніці, воді чи, як на цій картині, у церковній бані.

Гнилицького цікавить не так власне зображення, як естетика віддзеркалення — викривлення і зміна образу, інтерпретація через різні поверхні. За словами художниці, дружини Гнилицького Лесі Заяць, «оптичні деформації, які незмінно вирішував Гнилицький в “автобіографічному” жанрі, — від “Кривих дзеркал” до пізньої серії автопортретів-відображень, підтверджують, що “стратегія” вислизання, котру мистецтвознавці часто приписували Гнилицькому-художнику, була передусім стратегією Гнилицького-людини».

«Одержимість» у створенні автопортретів у відображенні чи віддзеркаленні дедалі дужче проявлялася в останні роки життя художника. Леся Заяць розповідає, що «йому завжди подобалися викривлення, психоактивний момент в оптичному феномені! І видається, що те, як він зображав себе, також дещо говорить про те, як він себе бачив, — фрагментарним, змінним, часом навіть коміксоподібним». Сам Гнилицький зазначав, що фізичне тіло художника після його смерті переходить у його картини.