Максим Мамсіков. Світлана. 1990. Полотно, олія. 150 × 200 см

Опис роботи:

Робота належить до ранньої творчості Максима Мамсікова, що їй притаманні «акварельність», розмиті і недбалі контури рисунка, холодні, стримані синьо-сірі кольори. На картині зображено дівчину-самогубцю в костюмі доби міщанського романтизму. Дівчина вбрана в довгу пишну сукню й капор — жіночий головний убір, який поєднує риси чіпця й капелюха (костюми 1815–1840 років). Художник зобразив її в момент, коли вона чинить самогубство і падає в озеро. Хоча героїню зображено догори ногами, її спідниця не впала донизу всупереч закону земного тяжіння.

Картина викликає асоціації з полотнами Марка Шагала, чиї герої літають у повітрі. Та якщо у Шагала їх у небо підіймає любов, то у Мамсікова помітні відчай і розчарування. Колорит цієї роботи невідомий. Оригінальна робота зберігається в приватній колекції і востаннє виставлялася 1992 року за межами України. Згідно з документацією виставки «Штиль», на роботі світлий колорит, проте на більшості репродукцій він рожево-коричневий.