Олег Голосій. Фантастика, або хлопчик та комета. 1992. Полотно, олія. 200 × 150 см

Опис роботи:

«Ніщо переймає», — записав Голосій у щоденнику. У багатьох творах художник звертався до ідеї «ніщо» — чогось невідомого і незвіданого, невивченого, містичного, магнетичного.

На цій картині зображено хлопчика, який стоїть перед безоднею безкінечного простору, охопленого духом безформного Хаосу.

Картина передає відчуття тривоги, з якою людська істота стикається, залишаючись наодинці з навколишнім світом, як мала істота, протиставлена нескінченності. Зображення неосяжного простору займає майже всю площину полотна, залишаючи героя обабіч наодинці з нерозвіданим, даючи можливість замислитись над безкінечністю часу і простору. Зображений герой чи то розчиняється в просторі, чи, навпаки, стоїть на краю Всесвіту, зачарований творенням: «Сіре велике світило не дозволяє забути про вічне… День і ніч приходять на зміну одне одному, і невідомо, де цьому початок…»^[1].

^[1] Голосий, Олег. Предок всего сущего // Олег Голосий: [Каталог]. — М.: Галерея «Риджина», 1991.

(текст Тетяни Кочубінської)