Олександр Гнилицький, Наталія Філоненко, Максим Мамсіков. Несення домовини. 1992. Документація. Відео-перформанс. 15′ 15”

Опис роботи:

Перформанс «Спляча царівна» представляв «похоронну процесію», до участі в якій Олександр Гнилицький запросив своїх друзів і художників, переважно зі сквоту «Паризька комуна». Вбравшись у богемні театральні костюми з квітами, перформери почали ходу з вулиці Михайлівської, 18а, йшли вулицями Києва і несли скляну труну, яку створив сам Гнилицький.

Далі перформанс продовжився у приміщенні водосховища Першотравневого парку (нині — Музей води). Труну поставили по центру кімнати, в ній лежала оголена спляча красуня (її роль по черзі виконували всі учасниці перформансу) і мастурбувала під аудіозапис поеми Гнилицького, звук до якої автор спеціально спотворив на зразок «гундосого» озвучування іноземних фільмів у 1990-х роках.

Перформанс існує у відеодокументації Кирила Чичкана у двох самостійних відео — «Несення домовини» та «Спляча царівна», вони не раз експонувалися як окремі повноцінні проекти.