Євгеній Палов. Серія «Життя заводу». 1990–1992. Колаж із чорно-білих знімків. 30 × 40 см

Опис роботи:

Основою цієї серії став фотоархів двоюрідного брата Євгенія Павлова, який усе життя працював фотографом на заводі. Під час «перебудови» завод закрили, всіх працівників звільнили, а архів виявився нікому не потрібним. Для окремих робіт Павлов узяв власні кадри. Митець використав плівки для створення колажних зображень, які пародіюють традицію дошки пошани. Запозичивши композиційне рішення житійних ікон (маленькі фотографії розташовано навколо великого портрета, знятого анфас), автор підкреслює сутність самої ідеї дошки пошани, яка з форми комунікації перетворилася на сакралізований артефакт. При цьому проявляється парадоксальність задуму: індивід виділявся завдяки власним досягненням (трудовим, у навчанні тощо) і водночас правив за взірець для наслідування — як треба працювати на систему, базовану на де-індивідуалізації.

Коментар дослідника: