Новий сайт PinchukArtCentre
Перейти
укр
рус
eng
Години відвідування

Вівторок — Неділя з 12:00 до 21:00
Понеділок — вихідний
Вхід вільний

ГоловнаНовиниPinchukArtCentre представить цикл лекцій «Доля міст в період посттравматичних змін»

PinchukArtCentre представить цикл лекцій «Доля міст в період посттравматичних змін»

6 квітня 2015

У квітні PinchukArtCentre запрошує на цикл лекцій «Доля міст в період посттравматичних змін», що буде присвячений проблемі пам’яті міського простору та ролі історії у її формуванні.

Не зважаючи на нерозривний взаємозв’язок пам’яті і історії, існує і фундаментальна різниця: перша – вразлива до витіснень і забувань, маніпуляцій і викривлень, оскільки є емоційним переживанням минулого, тоді як історія – реконструкція на основі «слідів», документів і свідчень – тяжіє більше до інтелектуальної дії. В той час як утопічна місія історії – віднайти істину, пам’ять займається збереженням спогадів і почуттів.

Внаслідок історичних потрясінь, краху модерністських проектів країн центрально-східної Європи, завершення  спроби колективної емансипації країн Заходу, а також відповідних радикальних змін міського ландшафту, національна і особиста ідентифікації зазнають драматичних змін. Спираючись на роботи художників-номінантів на Премію Future Generation Art Prize, дотичні темам постреволюційних та післявоєнних трансформацій, постколоніальної та постсоціалістичної дійсності, лекції пропонують розглянути тему місць пам’яті та проблематику ностальгії - невід’ємної частини сучасності, проникнутої спокусою уявної «правди життя» і тугою за минулим.

Координатор програми – гід PinchukArtCentre Валерія Карпань.

Лекції відбудуться 9, 14 та 16 квітня. Вони розпочинатимуться о 19:00 та проходитимуть в «Освітньому просторі» на 5-му поверсі PinchukArtCentre. Участь безкоштовна.

У зв’язку з обмеженою кількістю місць, попередня реєстрація на події обов'язкова. Будь ласка, телефонуйте +380 44 590 08 58. Учасники заходу допускаються в арт-центр без черги.

До уваги представників ЗМІ:
Запити щодо акредитації на захід відсилайте в прес-службу за адресою: [email protected]

Розклад лекцій:

Четвер, 9 квітня, 19:00
«Будівництво капіталізму в Києві: національне відродження приватизації через мімікрію під старовину»

Лекторка: Катерина Рубан, докторантка Нью-Йоркського університету, учасниця Центру візуальної культури, дослідниця радянської історії.

За словами відомого дослідника міст Девіда Гарві, в капіталізмі міське будівництво завжди було і залишається способом вкладення надлишкових грошей. Проте немає жодної універсальної формули використання цих грошей, тому, наприклад, в центрі Нью-Йорка зараз здебільшого будують хмарочоси сучасних зіркових архітекторів, а в центрі Києві залишаються присутніми архітектурні елементи кінця ХІХ - початку ХХ ст.

З моменту розвалу СРСР відбувається перемаркування публічного простору – змінюються назви вулиць, встановлюються нові пам’ятники, будуються церкви. Це можна вписати в загальну формулу «національного відродження», яке стає також ідеологією приватизації – повернення до ідеї міста ХІХ століття, де все належить його заможним жителям і будується коштом меценатів. Зв’язок між економічною приватизацією та ідеологією «національного відродження» можна побачити на прикладі сучасного центру Києва.

В рамках лекції учасники обговорять, як  нові пам’ятники і церкви пов’язані з будівництвом, яке виконує функцію вкладення і отримання грошей; чому найпопулярніший архітектурний стиль пострадянської забудови центру Києва – це імітація еклектики «прибуткових будинків» кінця ХІХ - початку ХХ ст. і чому в цьому сходяться смаки та інтереси як приватних забудовників, так і міської влади.

Вівторок, 14 квітня, 19:00
«Трансформації публічного простору і практики його переозначення у постсоціалістичному місті»

Лектор: Ігор Тищенко, дослідник міста. Навчається в аспірантурі НаУКМА, працює у Центрі дослідження суспільства

З 1991 року потужні трансформаційні процеси – реструктуризація землекористування, масштабна приватизація нерухомості і дерегуляція міського планування – суттєво змінили і продовжують змінювати Київ. І історичні публічні простори міського ядра, і нові післявоєнні модерністські простори перетворюється на товар, який має бути «ефективним», слугувати засобом отримання додаткової вартості. Відсутність місцевого самоврядування і ще непобудованого після соціалізму відчуття «спільного блага» в українських містах тільки сприяють процесам відчуження соціальної функції публічних просторів і приватизації «нічийної нерухомості».

Як і на Заході, приватизація має одним із своїх наслідків просторову сегрегацію і посилення контролю: потенційні споживачі в таких просторах ретельно відділяються від неспоживачів, а доступ «небажаних людей» унеможливлюється. Залишаючись де-юре у державній власності, публічні простори (площі, набережні, парки і сквери) швидко втрачають функцію вільної суспільної комунікації, стають непривабливими і подекуди навіть ворожими. Комфорт небагатьох платоспроможних громадян уможливлюється за рахунок виключення символічно важливих публічних просторів з міста і перетворення їх на напівприватні анклави.

В рамках лекції учасники обговорять, як громадяни борються за повернення публічних просторів; як вибудовують власні спільноти і практики використання простору; які тактики вони використовують для протистояння потужним стратегіям приватного капіталу в отриманні прибутку з міського розвитку.

Четвер, 16 квітня, 19:00
«Імперське в міській пам'яті сучасного Києва»

Лекторка: Ольга Мартинюк, історикиня, викладачка Київського політехнічного інституту, громадська активістка і перекладачка.

Просвітницькі уявлення про порядок і благоустрій визначили планування Києва у ХІХ столітті, й зокрема проект з'єднання його окремих частин в єдиний міський простір. Будинки, вулиці, парки і досі обслуговують мешканців центральних районів, однак їх функції зазнали у 1920-х радикального переозначення в класових термінах: Сад купецького зібрання став Пролетарським садом, Києво-Печерська Лавра - Всеукраїнським музейним містечком, а буржуазні прибуткові апартаменти перетворилися на комунальні квартири для «нових радянських людей». Розпад СРСР і зміна ціннісних орієнтирів змінили перспективу бачення історії імперської спадщини, - було відновлено низку історичних назв вулиць, оригінальні функції декотрих споруд, передусім релігійного призначення.

В рамках лекції учасники обговорять, як ці та інші образи втілюються в теперішньому Києві; як вони впливають на міський розвиток; в яких випадках історична спадщина виступає аргументом для змін і які значення можуть вкладатися в поняття «історичної справедливості». Історик Ольга Мартинюк представить деякі міркування щодо цих питань, порівнюючи фотознімки міських просторів кінця ХІХ ст., 20-х рр. ХХ ст. та початку 2010-х рр., які ілюструють зв'язки між конструкціями історичної пам'яті та міської забудови.